Time Preference — перевага ранішого задоволення над пізнішим за інших рівних умов. Без додаткових припущень її не можна ототожнювати зі спостережуваною ставкою, сумою заощаджень або моральною цінністю людини.
Mises у Human Action підкреслює незмінність інших обставин. Перевага того самого задоволення раніше не означає, що мале поточне споживання має переважати будь-яку більшу майбутню вигоду. Його австрійський аргумент про структуру дії відрізняється від емпірично виміряної особистої ставки дисконтування. [Mises — Human Action, XVIII]
Пропозиція 100 сьогодні або 110 через рік змінює дату й суму. На результат впливають довіра до виплати, купівельна спроможність, витрати транзакції та можливість інвестувати раніше. Тому одна відповідь не виявляє безпосередньо чистої часової переваги й не переноситься на всі життєві ситуації. [Frederick, Loewenstein and O’Donoghue — Time Discounting and Time Preference]
Людина, якій треба оплатити житло й недоступний кредит, може обрати меншу негайну суму попри довгострокове планування. Дохід і ліквідність змінюють здійсненні можливості. Малі заощадження або позика самі не доводять нетерплячості й не визначають цінності людини. [Fisher — The Theory of Interest, XXI] [Frederick, Loewenstein and O’Donoghue — Time Discounting and Time Preference]
За сталого фактора delta корисність через t періодів має вагу delta^t. Наприклад, delta = 0,95 дає через два періоди вагу 0,9025. Це вага корисності в моделі, а не автоматично ціна грошей; переведення в суму потребує також функції корисності та визначеного періоду. [Frederick, Loewenstein and O’Donoghue — Time Discounting and Time Preference]
Laibson моделює додаткове зниження ваги відкладеної корисності порівняно з негайною. План чекати може змінитися, коли одна можливість стає доступною зараз. Така часова непослідовність відрізняється від високого, але сталого дисконтування; модель пояснює й мотив завчасно обмежувати власний майбутній вибір. [Laibson — Golden Eggs and Hyperbolic Discounting]
Fisher пов’язує нетерплячість, можливості доходу й ринкові умови; самої суб’єктивної сторони в його моделі недостатньо. У реальній позиці розрізняй також очікувану інфляцію, ризик неповернення й ліквідність. Ставка окремого банку не вимірює прямо часову перевагу всього суспільства. [Fisher — The Theory of Interest, XXI]
Bitcoin може бути частиною довгострокового плану, але його ціна коливається, а саме володіння не показує мотиву чи майбутнього споживання. Теза, що купівля BTC спричинила більшу терплячість, потребує відокремлення відбору вже терплячих людей, змін багатства та інших впливів. Технічні правила активу не дають такого причинного доказу. [Frederick, Loewenstein and O’Donoghue — Time Discounting and Time Preference] [Bitcoin.org — Saving and volatility FAQ]
Вкажи винагороду, терміни, певність виплати, справжні чи гіпотетичні стимули та фінансові обмеження. Повторюй порівнювані вибори й відділяй оцінений параметр від поведінки, яку міг спричинити інший чинник. Висновок про сталу рису людини сильніший за результат одного завдання. [Frederick, Loewenstein and O’Donoghue — Time Discounting and Time Preference] [Laibson — Golden Eggs and Hyperbolic Discounting]
Для повної картини прочитайте також Capital Goods, Надійні гроші, Marginal Utility, Human Action. На цю статтю також посилаються Австрійська школа економіки, Marginal Utility, Ordinal Utility, Opportunity Cost.