Time Preference, або часова перевага, описує оцінку того самого задоволення раніше чи пізніше за незмінних інших обставин. Сильніша перевага теперішнього означає потребу в більшій компенсації за очікування. За нижчої часової переваги майбутнє задоволення має більшу вагу порівняно з нинішнім. Поняття допомагає розуміти споживання й заощадження; воно не вимірює цінність людини та не дорівнює безпосередньо відсотковій ставці.
Анна може отримати той самий приємний досвід сьогодні або пізніше. Уявімо, що в обидві дати вона має однаково багато часу, однакове здоров’я та впевненість, що подія відбудеться. Якщо обирає сьогодні лише тому, що це раніше, вона виявляє часову перевагу. Рівність обставин важлива: відпочинок після важкого дня може мати іншу цінність, ніж після відпустки. На цій умові Ludwig von Mises будує пояснення в Human Action. Звідси не випливає, що мала радість сьогодні завжди переважить велику майбутню користь. Порівнюється час отримання того самого задоволення. Його теоретичний аргумент відрізняється від вимірювання особистої терплячості в експерименті. [1]
Пропозиція 100 сьогодні або 110 за рік здається подібною, але змінює і дату, і суму. Анна запитає, чи інша сторона справді заплатить і що можна буде придбати за ці гроші. Нинішню виплату вона могла б використати інакше, наприклад погасити дорогий борг. Тож відповідь поєднує ставлення до очікування з ризиком, цінами й іншими можливостями. Огляд Shane Frederick, George Loewenstein і Ted O’Donoghue наголошує, скільки чинників стоїть за відкладенням споживання. Одна така пропозиція не дає надійного уявлення про весь характер людини. [3]
Ян має заплатити за оренду до зарплати. Без резерву й доступної позики він бере меншу суму негайно, хоча ретельно планує майбутнє. Вибір визначила ситуація, а не обов’язково небажання чекати. Економісти називають це обмеженням ліквідності: у потрібний момент немає грошей, якими можна скористатися. Великі заощадження, навпаки, можуть відображати високий дохід, спадщину чи невизначеність. Заощадження й борги не є шкалою людської цінності. Щоб зрозуміти рішення, спочатку потрібно знати, які варіанти були реально доступні. [2] [3]
Увечері Анна планує відкласти наступну зарплату. Коли гроші надходять і спокуслива покупка стає доступною, вона змінює план. Додаткове тяжіння до негайної винагороди називають present bias — особливим наданням переваги теперішньому. David Laibson моделює його в Golden Eggs and Hyperbolic Discounting. Наслідком може бути часова непослідовність: пізніше рішення суперечить попередньому плану, хоча суттєві обставини не змінилися. Це відрізняється від сталої, навіть сильної переваги раннього споживання. Модель також пояснює, чому люди іноді заздалегідь ускладнюють собі витрачання, щоб дотриматися плану. [4]
У простій моделі майбутній корисності надають меншу вагу; корисність тут означає задоволення від результату. За сталого коефіцієнта delta вага через t періодів становить delta^t. Якщо обрати delta = 0,95, через два періоди отримаємо 0,9025. Це ілюстративний параметр, а не виміряна риса всіх людей. Щоб перейти від ваг до сум грошей, треба визначити тривалість періоду й функцію корисності, яка пов’язує суму із задоволенням. Модель Лейбсона додатково зменшує вагу відкладених результатів порівняно з негайним. Стале дисконтування й present bias, отже, описують різні закономірності. [3] [4]
Той, хто позичає гроші іншому, відмовляється від їх використання зараз. Це пов’язує очікування з відсотками, але відсотки за конкретною позикою — більше, ніж ціна терпіння. Irving Fisher поєднує готовність відкладати споживання з можливостями інвестувати й отримувати майбутній дохід. У реальній позиці важливі також ризик неповернення, очікувана інфляція й доступність коштів. Інфляція — зростання загального рівня цін, що знижує купівельну спроможність грошей. Тому однакова ставка може виникати за дуже різних умов і не розкриває часової переваги цілого суспільства. [2]
У розмовах про Bitcoin часто кажуть, що заощадження в біткоїні спонукають планувати надовго. Для окремої людини це може бути досвідом, про який варто розповісти. Але саме володіння BTC не доводить причини. Bitcoin могли обрати люди, які вже любили планувати; їхню поведінку міг змінити дохід або зростання статків. Ціна біткоїна також коливається, тому довгий горизонт не гарантує результату. Правила обмеженої емісії є властивістю мережі. Теза про те, що купівля змінила терплячість, потребує окремих доказів щодо поведінки до й після неї та інших впливів. [3] [5]
Коли певній групі приписують низьку часову перевагу, варто з’ясувати, що саме виміряли. Чи пропонували справжню винагороду, чи просили лише відповісти на уявне запитання? Чи були порівнянними терміни, ризик і фінансові можливості? Повторні вибори за схожих умов говорять більше, ніж одна покупка або баланс рахунку. Навіть тоді оцінка стосується конкретної моделі й ситуації, а не є остаточним судженням про людину. Поняття найкорисніше, коли допомагає зрозуміти вибір між сьогодні й майбутнім, не забуваючи про умови життя. [3] [4]
Для повної картини прочитайте також Capital Goods, Надійні гроші, Marginal Utility, Human Action, Bitcoin. На цю статтю також посилаються Австрійська школа економіки, Marginal Utility, Ordinal Utility, Opportunity Cost.