Natural Rate of Interest

Виробникові, який розглядає кредит, потрібно знати, скільки він заплатить банку. Економіст може поставити інше запитання: яка ставка відповідала б рівновазі всієї економіки? Кнут Вікселль шукав ставку, що сама не штовхає загальний рівень цін угору чи вниз. Він пов’язував її з уявним світом, де позичають реальні капітальні блага, наприклад виробничі верстати, замість грошей. Це спосіб теоретичного порівняння, а не прихована кредитна пропозиція. [1]

Моделі Laubach–Williams (LW) та Holston–Laubach–Williams (HLW), які публікує New York Fed, використовують дані про виробництво, інфляцію та ставки. Із їхніх зв’язків виводять неспостережувану реальну ставку для економіки зі сталим використанням робочої сили й виробничих потужностей та стабільною інфляцією. Жоден прилад не вимірює її безпосередньо. Модель спрощує роботу економіки, тому інші припущення можуть дати інший результат. [2]

Візьмімо власний простий приклад: номінальна ставка кредиту становить 4 % річних, а очікувана інфляція — 2 %. Очікувана реальна ставка тоді дорівнює приблизно 2 %. Номінальна показує, скільки додаткових грошей треба повернути; реальна враховує, що можна буде за них купити. Ми перерахували одну ставку, але не знайшли r*. Якщо фактична інфляція відрізнятиметься від очікуваної, реальний результат, обчислений згодом, теж буде іншим. [3]

Слово «короткострокова» може збивати з пантелику. Воно стосується строку позики, а не обов’язково того, наскільки далеко в майбутнє дивиться модель. Стенлі Фішер пояснює, що підхід Лаубаха й Вільямса шукає рівень після згасання коротших впливів, зокрема господарського циклу. Отже, модель може оцінювати довгостроковий рівноважний рівень короткострокової ставки. Це не прогноз банківського відсотка на наступний тиждень. [4]

Уявімо, що сьогодні ми дивимося на графік r* за минулий рік. Тоді економісти могли бачити іншу криву: частини даних ще не було, а інші згодом переглянули. Тому New York Fed розрізняє оцінки на основі тодішніх даних та оцінки сучасної моделі. Щоб судити про давнє рішення, важливо знати, яка інформація була доступна саме тоді. Новіший графік не обов’язково означає, що хтось раніше щось не помітив. [2]

Дослідження Federal Reserve 2020 року показує, що інший спосіб врахування інфляційних очікувань може змінити і r*, і невизначеність оцінки. Очікування — не те саме, що вже виміряне зростання цін. Точкова оцінка подає результат одним числом, але не гарантує його точності. Інтервал невизначеності показує діапазон значень, який допускає обраний метод. Навіть від’ємна точкова оцінка не означає, що цей рівень спостерігали безпосередньо. [3]

Порівняння відповідної реальної ставки з оцінкою r* допомагає зрозуміти, чи грошові умови радше підтримують витрати, чи стримують їх. Але обидві величини мають бути порівнянними, а оцінка залишається невизначеною. Джером Пауелл у 2018 році наголошував на необхідності стежити за кількома показниками. Тому сама різниця двох чисел не доводить правильності чи хибності конкретного рішення щодо ставок. [5]

r* зустрічається в дискусіях про ставки й економіку, що можуть впливати і на фінансові ринки. Але це не прогноз дохідності Bitcoin. Ані зростання його ціни, ані відсоток від сервісу, якому ти довіряєш кошти, не вимірюють r*. Таке порівняння змішувало б також різні валюти, періоди та ризики. Поняття допомагає краще зрозуміти дискусію про ставки, а не дає готову пораду, що купувати. [2] [3]