Economic Calculation

Технік пояснює Єві, скільки хліба випікає кожна піч і скільки енергії споживає. Але цього недостатньо для вибору. Треба врахувати ціну купівлі, працю, обслуговування й інші способи використати гроші. Кіловат-години не можна просто додати до годин роботи; грошові ціни дають спільну основу порівняння. Піч належить до Capital Goods — засобів для подальшого виробництва. Технічні дані визначають можливе, а розрахунок допомагає обрати серед здійсненних планів. [3]

До купівлі Єва оцінює витрати й виторг. Згодом порівнює прогноз із тим, що пекарня насправді отримала та використала. У Human Action Мізес відрізняє погляд уперед від оцінки минулих результатів. Сам виторг ще не прибуток: важливі витрати, майно та зобов’язання, зокрема те, що належить підприємству і що воно має сплатити іншим. Порівняння має охоплювати однаковий період і обсяг діяльності. Не можна зіставляти місячний виторг із річними видатками або забувати про зношення печі. [2]

Єва має старий рахунок за електрику, актуальну пропозицію печі та власний прогноз продажів. Це різні підстави для розрахунку. Минула ціна свідчить про минулу угоду, пропозиція має умови, а прогноз може не справдитися. Мізес наголошує: точні на вигляд рахунки не усувають невизначеності. Тому варто перевірити й гірший сценарій: що буде, якщо енергія подорожчає або покупців поменшає? Додаткові знаки після коми цього не пояснять. [1]

Виразивши обидва плани в одній валюті, Єва може порівняти грошові витрати й очікувані результати. Але це не покаже, скільки щастя принесе їй вільна друга половина дня або наскільки покупцеві смакуватиме хліб. Однаковий прибуток двох пекарень не означає однакового задоволення власників. Сума грошей також не вимірює загального добробуту суспільства. Розрахунок висвітлює частину рішення щодо плану, але не замінює всіх особистих оцінок. [2]

Єва може дізнатися ціни на печі, борошно та найм працівників, бо на відповідних ринках відбувається справжній обмін. Засоби виробництва — це, наприклад, машини, майстерні та заводи. Аргумент Мізеса щодо соціалістичного господарства стосується спільного контролю над засобами виробництва без їхнього ринкового обміну й цін, що виникали б у ньому. Йдеться не просто про те, що планувальник не вміє додавати або складати виробничий план. Досліджуючи конкретну організацію, треба з’ясувати, які ціни їй доступні та звідки вони походять, а не обмежуватися політичною назвою. [3]

Постачальник знає про затримку запчастин, працівниця — слабке місце старої печі, а Єва помічає зміну попиту. Ці знання не об’єднуються автоматично. Knowledge Problem Гаєка пояснює, чому здобуття та використання розпорошеної інформації відрізняється від обчислення з готовими даними. Програма швидко порівняє внесені пропозиції, але цим не доведе їхньої повноти, актуальності чи здійсненності. Нова звістка може змінити план навіть за бездоганної арифметики. [4]

Єва може віддати перевагу дорожчому варіанту, щоб уникнути додаткових нічних змін або зберегти здоров’я. Ці причини не зникають через відсутність ринкової ціни. Мізес окреслює межі грошового розрахунку, а не заперечує цінність таких цілей. Розрахунок може показати ймовірні грошові витрати вибору; чи варто їх понести, вирішує Єва. Більший грошовий результат не наказує автоматично відкинути решту міркувань. [1]

Уявімо, що пекарня приймає Bitcoin, а Єва хоче також вести бюджет у BTC. BTC — це позначення одиниці біткоїн. Суми в іншій валюті слід перерахувати за курсом із зазначеним часом і джерелом. Майбутні надходження та платежі теж спираються на припущення: сьогоднішній курс може змінитися наступного місяця. Зміна одиниці не усуває дорогої енергії, нестачі деталей чи непевних продажів. Потрібні однакові періоди, перевірка походження цін і сценарії того, як нові очікування вплинуть на план. [1] [4] [5]