Forced Saving охоплює кілька ситуацій, коли обмеження споживання чи перерозподіл ресурсів не випливає з попереднього добровільного плану заощаджувати. Дискусія в межах австрійської економічної школи стосується кредиту, цін, доходів та інвестицій. Новіші дослідження так називають і заощадження через обмежені можливості витрачати. Одна назва не обов’язково означає той самий механізм або зростання заощаджень кожної родини.
Роджер Гаррісон порівнює використання Forced Saving у Фрідріха Гаєка та Людвіга фон Мізеса. У трактуванні Гаєка інвестиційні плани не відповідають добровільному вибору людей між споживанням і заощадженням. У Мізеса додаткові заощадження можуть виникнути після перерозподілу купівельної спроможності між групами. Отже, термін іноді позначає проблему, а іноді — можливий спосіб її пом’якшення. Без уточнення значення те саме речення може привести читача до зовсім різних висновків. [1]
У нашому спрощеному прикладі дохід родини становить 100, а незмінний кошик товарів коштує 10. Вона може купити 10 кошиків. Якщо ціна зросте до 20, а дохід не зміниться, вистачить лише на 5. Якщо родина витратить увесь дохід, зайвих грошей не залишиться. Споживання зменшилося, але фінансового резерву не виникло. Це допомагає зрозуміти Мізеса: вплив на купівельну спроможність і поява грошових заощаджень — різні питання. [2]
Якщо ціни зростають раніше за деякі зарплати, частина людей втрачає, а інші можуть отримати вищий дохід. Мізес допускає появу додаткового виробничого капіталу, наприклад верстатів та обладнання, якщо ті, хто виграв, більше заощаджують. Але це не гарантований результат. Зарплати не завжди мають відставати, а додатковий дохід можна спожити. Тому недостатньо показати, хто менше купив. Потрібно простежити й інший бік зміни та реальні рішення отримувачів. [2]
Уявімо пекарню зі старою піччю. Виручка зросла, але нова піч коштує набагато дорожче, ніж колись коштувала попередня. Якщо власник визнає весь уявний надлишок прибутком і витратить його, згодом може забракнути грошей на заміну обладнання. Мізес називає таку можливість споживанням капіталу. Щоб оцінити приріст виробничих засобів в економіці, недостатньо підсумувати нові покупки. Важливі також зношення та відновлення наявного обладнання. [2]
Гаррісон наголошує на послідовності подій. Підприємства можуть нарощувати інвестиції, а родини водночас більше купувати. Частина додаткового виробітку може бути результатом відкладеного обслуговування чи інтенсивнішого використання обладнання. Проблеми виявляються пізніше, коли потрібних товарів немає, а деякі проєкти ще не завершені. Пізніше обмеження споживання не слід плутати з добровільними заощадженнями, доступними до початку інвестицій. Це різні кроки описуваного процесу. [1]
Дослідження Європейського центрального банку (ЄЦБ) за 2020 рік уживає цей термін для обмежених пандемією можливостей витрачати. Гроші за скасований похід до ресторану могли залишитися на рахунку. Автори відрізняють це від запобіжних заощаджень: купівля можлива, але люди створюють резерв через страх втратити майбутній дохід. До обмежень споживання вони також зараховують частину поведінки, викликаної страхом заразитися. Отже, механізм відрізняється від історичної дискусії про кредит. [3]
Самі дані про заощадження прямо не показують, чому родини заощаджували. Автори за допомогою моделі оцінили звичні зв’язки заощаджень із такими чинниками, як очікуване безробіття. Значної частини тодішнього зростання модель не пояснила; цей залишок вони переважно пов’язали з обмеженням споживання. Це корисна оцінка через тлумачення залишку, а не пряме спостереження мотивів усіх людей. Висновок стосується конкретного періоду й методу. Він не встановлює, що кожна наступна криза розгортається за тим самим механізмом. [3]
Коли бачиш твердження про Forced Saving, запитай про весь перебіг подій: чий дохід змінився, хто скоротив покупки й куди пішли ресурси? Побільшало придатного обладнання чи лише зменшилося споживання? Купівля Bitcoin сама цього також не пояснює. Вона може бути власним планом або реакцією на обставини, яку ще потрібно довести. Так само саме збільшення кількості грошей не підтверджує всіх ланок між кредитом, споживанням та інвестиціями. [1] [2]
Для повної картини прочитайте також Credit Expansion, Austrian Business Cycle Theory, Capital Goods, Cantillon Effect, Economic Calculation, Bitcoin. На цю статтю також посилаються Credit Expansion.