Capital Goods зазвичай означає виготовлені засоби для подальшого виробництва: інструменти, машини чи напівфабрикати. Українською — капітальні блага. Це не інша назва грошей і не гарантія майбутнього прибутку. Важливо розуміти їхнє призначення, необхідні доповнення та очікуваний результат.
Фургон може розвозити Евин хліб, а схоже авто — возити родину на відпочинок. Ціна та вигляд самі не визначають ролі в конкретному плані. Автори також по-різному окреслюють поняття: Мізес розглядає запаси для споживання під час очікування результату виробництва, а Лахман у ширшому підході включає використовувані природні ресурси. Тут починаємо зі звичного прикладу виготовленого обладнання, а не універсальної бухгалтерської чи податкової класифікації. [1] [4]
Ева може оцінити піч, тістоміс і фургон у грошах. Сума корисна для Economic Calculation — порівняння виробничих планів за грошовими цінами. Проте Людвіг фон Мізес відрізняє конкретні капітальні блага від капіталу як величини в такому розрахунку. Якщо ту саму піч оцінять дорожче, додаткового місця для хлібин не з’явиться. Грошова вартість і технічна потужність відповідають на різні запитання. [1]
Якщо піч зламається, фургон не виконає її роботи, навіть коли вони коштують однаково. Людвіг Лахман підкреслює різноманітність застосувань: кожен засіб придатний лише для обмеженого кола завдань. Деякі машини можна пристосувати, інші вузькоспеціалізовані. Тому для планування недостатньо знати загальну ціну обладнання. Потрібно розуміти можливості окремих частин і їхню справжню взаємозамінність. [3]
Нова піч не допоможе без тіста, енергії чи людини, яка нею керує. Еві потрібно узгодити постачання, працю й розвезення. Лахман описує це як взаємодоповнення засобів у межах одного плану. Він відрізняє його від узгодженості планів у всій економіці: навіть добре підготовлена пекарня може зіткнутися з постачальником, який пообіцяв забагато. Внутрішня працездатність ще не гарантує злагоди з усіма іншими. [4]
Якщо покупці більше не хочуть певного хліба, спеціалізована лінія може не знайти такого самого вдалого застосування. Перебудова забирає час і ресурси; інколи краще продати обладнання чи зупинити його. Лахман підкреслює обмежену пристосовуваність. Opportunity Cost нагадує, що кожне рішення означає відмову від іншої доступної можливості. Саме існування машини не гарантує збереження її початкової економічної цінності. [3]
Колись Ева дорого заплатила за піч. Сьогодні потрібно оцінити, що ще можна виготовити за допомогою печі, що купуватимуть люди й скільки коштуватиме робота. Мізес наголошує на очікуваних майбутніх послугах доступних засобів. Квитанція про той платіж показує, скільки Ева заплатила, але не доводить, наскільки корисна піч сьогодні. Так само очікувана майбутня вигода не дорівнює ціні, за яку піч можна продати зараз. [2]
Після ремонту піч може бути технічно справною, хоча попит на її продукцію падає. Інколи обладнання зношується, а продукція й далі потрібна. Тому Мізес відрізняє конкретні блага від вартості капіталу в розрахунку. Відновлення — це не просто повернення до колишньої кількості машин. Ева має врахувати їхнє подальше використання, необхідні ресурси й здатність плану надалі служити покупцям. [2]
Це розрізнення корисне й для компанії, що надає послугу, пов’язану з Bitcoin. Володіння Bitcoin може бути частиною фінансового плану, а серверний комп’ютер може, наприклад, надсилати відвідувачам сторінки сайту компанії. Для цього йому потрібні програми та підключення до інтернету. Сам залишок не замінює обладнання, зв’язку, програм і людської праці. Потрібно пояснити, як ці частини разом створюють послугу й що зміниться з переглядом плану. Це економічне пояснення ролей, а не загальне правило бухгалтерської класифікації біткоїна. [1] [4] [5]
Для повної картини прочитайте також Stages of Production, Heterogeneous Capital, Economic Calculation, Opportunity Cost, Time Preference, Bitcoin. На цю статтю також посилаються Time Preference, Economic Calculation, Socialist Calculation Debate, Entrepreneurship.