Socialist Calculation Debate — дискусія про вибір і перегляд виробничих планів за спільної власності на засоби виробництва, наприклад машини, заводи та землю. Людвіг фон Мізес наголошував на відсутності ринкових цін цих засобів, Оскар Ланге пропонував пробні облікові ціни, а Фрідріх Гаєк досліджував, чи здатний цей механізм використовувати мінливі знання людей.
Уявімо орган, який планує роботу пекарень, сталеливарних заводів і транспорту. Сталь для печі не можна водночас перетворити на рейки. Economic Calculation, тобто економічний розрахунок, допомагає порівнювати такі конкуруючі способи використання ресурсів. Мізес висловив своє заперечення 1920 року; цитована тут перша частина відповіді Ланге вийшла 1936 року, а критика Гаєка — 1940 року. Питання поступово переходили від походження цін до правил ухвалення рішень і швидкості виправлення помилок. Автори відповідали не зовсім на те саме запитання. [1] [2] [3]
Інженер може визначити, скільки сталі потрібно для печі. Це ще не показує, чи найкраще використати її саме тут. Мізес стверджує, що спільний контроль засобів виробництва без їхнього ринкового обміну усуває грошові обмінні ціни, потрібні для порівняння. Виробниче обладнання та будівлі також називають Capital Goods. Йдеться не про нездатність планувальника додавати числа чи збудувати пекарню, а про підстави вибору між технічно здійсненними планами. [1]
Відповідь Ланге не скасовує всіх ринків. В описаному варіанті люди обирають покупки та місце роботи; ринки споживчих товарів і праці залишаються. Покупець і далі обирає хліб у крамниці. Натомість для машин, матеріалів та інших виробничих ресурсів, крім праці, орган планування встановлює облікові ціни. Вони мають спрямовувати підприємства, хоча виникають не через той самий ринковий обмін, що й ціна проданої хлібини. Розрізняти ці два види цін принципово важливо. [2]
Якщо за встановленою ціною підприємства потребують більше сталі, ніж доступно, її облікову ціну слід підвищити; за надлишку — знизити. Ланге пропонує послідовні виправлення за результатами. Керівники також мають дотримуватися правил економного поєднання ресурсів і визначення обсягів виробництва. Одне з цих правил вимагає такого обсягу виробництва, за якого ціна товару дорівнює граничним витратам — витратам на виробництво додаткової одиниці. Це конкретний механізм із певними передумовами. Сам запис чисел у прейскуранті не доводить, що реальна економіка працюватиме саме так. [2]
Піч зламалася, постачальник має іншу сталь, а перевезення затримується. Гаєк запитує, як швидко ці повідомлення дійдуть до органу планування та змінять ціни. Сталь відрізняється також якістю, місцем і терміном доставки; єдина категорія може приховати суттєві відмінності. Заперечення стосується постійного пристосування, а не лише пошуку відповідних чисел для незмінної ситуації. Важливо, хто має змогу реагувати й на які відомості спиратися. [3]
Пекарня у власності міста може купувати піч, енергію та борошно на навколишніх ринках. Уже цим вона відрізняється від моделі, де ринковий обмін засобів виробництва усунено в усій економіці. Оцінюючи реальну організацію, треба з’ясувати джерела цін, повноваження щодо інвестицій і спосіб виправлення хибних планів. Успіх чи провал одного підприємства не розв’язує всієї дискусії. Історичні твердження потребують власних доказів, а не лише назви форми власності. [1] [2]
В есе 1945 року Гаєк розвинув Knowledge Problem: корисні знання розпорошені між людьми. Пекар знає, що покупці перестали купувати, механік — слабке місце печі, а водій щойно натрапив на перекриту дорогу. Обчислення з готовими даними відрізняється від своєчасного збирання цих повідомлень. Сучасне програмне забезпечення може значно поліпшити обробку, але швидкість не доводить повноти чи актуальності вхідних даних. Систему слід оцінювати за тим, як вона отримує, перевіряє та використовує інформацію. [4]
Bitcoin дає змогу передавати вартість за правилами своєї мережі. Підтвердження тут означає, що транзакцію включено до блока — групи транзакцій, прийнятої за правилами мережі. Підтверджений платіж за піч не доводить, що це була вдала інвестиція чи що попит на хліб передбачили правильно. Правила платежів, формування цін і виробничі рішення — різні речі. Дискусія допомагає ставити питання про знання та відповідальність, але вибір платіжної технології її не вирішує. Він також не доводить досконалості кожного ринку чи безглуздості будь-якого планування. [1] [4] [5]
Для повної картини прочитайте також Economic Calculation, Ludwig von Mises, Friedrich A. Hayek, Knowledge Problem, Capital Goods, Bitcoin. На цю статтю також посилаються Economic Calculation, Knowledge Problem.