У Людвіга фон Мізеса Catallactics — дослідження ринків, обміну й рішень на основі грошових цін. Воно спирається на Praxeology, загальну теорію людської дії, зосереджуючись на ринкових відносинах. Йдеться про товари, послуги, формування цін і реакції на інформацію, а не лише обмін речі на річ.
Анна привозить велосипед у майстерню, щоб безпечно їздити на роботу. Інший клієнт замовляє такий самий ремонт велосипеда для подарунка. Мотиви різні, але обидва обмінюють оплату на послугу. Мізес у Human Action пояснює, чому предмет не слід обмежувати матеріальними речами або егоїстичними цілями. Досліджуємо укладення угоди та її наслідки, не вимагаючи спершу схвалити бажання учасників. [1]
Анна віддає перевагу справному велосипеду перед сплаченими грошима. Майстерня розраховує, що за цю суму їй вигідно виконати роботу й надати деталі. Їхнє задоволення не обов’язково однакове. Узгоджено ціну, а не спільну шкалу щастя. Добровільний обмін спирається на очікувану користь, проте ремонт може розчарувати. Пояснення потребує пропозиції, доступних альтернатив і розрізнення очікувань та результатів. [2]
Майстерня зіставляє ціни деталей, оренду й інші витрати з очікуваним виторгом. Economic Calculation — такі розрахунки в грошових одиницях. Ціни дають змогу порівняти різні ресурси, але не виміряти радість клієнта. Бюджет містить і припущення: наступного місяця людей може бути менше або матеріали подорожчають. Catallactics простежує вплив фактичних цін на нові пропозиції й плани. Історія обміну не закінчується оплаченим рахунком. [1] [2]
Хто може розпоряджатися велосипедом, деталями й грошима? Що обіцяли та що сторони можуть зробити у спорі? Мізес описує ринкову економіку через приватну власність на засоби виробництва й співпрацю через обмін. Для розгляду реального випадку треба з’ясувати, які саме права, договори й обмеження діють. Децентралізовані рішення не означають відсутності правил. Сама оплата не доводить добровільної згоди: торгівлю слід відрізняти від примусу. [2]
Уявімо, що метал дорожчає, а майстерня шукає ощадливіше використання деталей. Щоб реагувати на ціну, не потрібно знати всі причини змін попиту чи пропозиції. Фрідріх Гаєк пояснює цю роль на прикладі олова в The Use of Knowledge in Society. Ціни передають частину розпорошених знань, не повний опис світу. Важливо також дізнатися ціну, мати заміну й змогу змінити спосіб роботи. [3]
Власник очікував певних доходів і витрат, але деякі ремонти принесли менше. Збиток може спонукати змінити пропозицію чи метод. Сама цифра не пояснює, чи причина в помилковій оцінці, дорожчих деталях або конкурентах. Прибуток також не засвідчує досконалої узгодженості. Потрібно простежити навчання й реакції на нові обставини, як це обговорює Гаєк у Economics and Knowledge. [2] [4]
Для розуміння зв’язку можемо уявити незмінність інших умов. Мізес використовує такі конструкції, але їх треба відділяти від справжнього ринку з невизначеністю та новими подіями. Узгодженість планів у моделі не пояснює, як люди здобувають інформацію та пристосовуються на практиці. Praxeology дає загальну рамку дії; реальний процес навчання й узгодження потребує додаткового пояснення. [1] [4]
Якби Анна заплатила за ремонт біткоїном, підтверджена транзакція засвідчила б переказ за правилами мережі. Підтвердження тут означає включення транзакції до блоку — групи транзакцій, доданої до спільної історії мережі. Сама підтверджена транзакція не довела б якості ремонту, прийнятності ціни чи задоволення сторін. Bitcoin забезпечує технічне виконання переказу; Catallactics також питає про пропозиції, причини вибору, обмеження й подальші реакції. Запис платежу корисний, але не пояснює всієї угоди. Треба знати й те, що відбулося поза мережею. [1] [3] [5]
Для повної картини прочитайте також Praxeology, Human Action, Economic Calculation, Knowledge Problem, Entrepreneurship, Bitcoin. На цю статтю також посилаються Praxeology, Subjective Value Theory, Human Action, Economic Calculation.