Praxeology — загальна теорія цілеспрямованої людської дії, яку Людвіг фон Мізес розвиває дедуктивно. Вихідна категорія — людина, що діє; це не психологічний тест, моральна програма чи розрахунок майбутньої ціни Bitcoin.
Людина вибирає засіб, бо очікує бажаної зміни. Тому цілеспрямована дія включає помилку: невдало обраний засіб може не спрацювати. Раціональність у цьому значенні Мізеса не означає всезнання чи схвалення мети спостерігачем. Рефлекс без вибору належить до іншої аналітичної категорії. [Mises — Human Action, I]
Якщо два використання неможливі одночасно, вибір одного відсуває інше. Година ремонту комп’ютера не може водночас бути годиною прогулянки. Приклад не визначає грошової ціни відкинутої можливості; її значення залежить від цілей і можливостей конкретної людини. [Mises — Human Action, I]
Дарування, відпочинок або допомога можуть бути цілеспрямованою дією так само, як продаж. Аналіз засобів і цілей сам не вирішує, яка кінцева мета морально правильна. Факт дії не означає наказу максимізувати грошовий прибуток чи розумності кожного плану в повсякденному сенсі. [Mises — Human Action, I]
Мізес відділяє загальні формальні відносини від конкретного змісту історії. Правильність дедукції залежить від передумов; твердження про країну чи період також потребує встановити, чи виконуються умови. Його претензія на апріорну теорію — методологічна позиція, а не доказ будь-якої економічної оповіді. [Mises — Human Action, II]
Catallactics вивчає обмін і ринкові явища в межах загальнішої категорії дії. Перехід до цін, грошей і виробництва потребує додаткових понять та реальних інституційних умов. Сам вибір не визначає ані прийнятої валюти, ані ціни конкретної угоди. [Mises — Human Action, XIV]
В Economics and Knowledge 1937 року Hayek відділяє чисту логіку вибору від тверджень про здобуття знань та узгодження планів. Твердження про реальний процес мають емпіричний зміст. Близькість до австрійської традиції тому не означає однакової методології чи меж дедукції в усіх авторів. [Hayek — Economics and Knowledge, 1937]
Опис цілеспрямованої дії не відкриває наступного курсу, дати кризи чи точної реакції тисяч покупців. Такі висновки додають припущення про технології, очікування та обставини. Відділяй логічну правильність аргументу від істинності цих припущень та успішності конкретного прогнозу. [Mises — Human Action, II]
Правила протоколу можна перевірити в коді; мотиви власників, прийняття продавцями та поширення знань — інші питання. Праксеологічне тлумачення може впорядкувати аргумент про вибір, але не замінює даних про ці процеси. Позначай передумову, висновування та спостереження, замість вважати назву методу доказом. [Hayek — Economics and Knowledge, 1937] [Hayek — The Use of Knowledge in Society, 1945]
Для повної картини прочитайте також Human Action, Methodological Individualism, Catallactics, Австрійська школа економіки, Knowledge Problem. На цю статтю також посилаються Methodological Individualism, Human Action, Catallactics, Ludwig von Mises.