Methodological Individualism пояснює суспільні явища діями та взаємодією осіб. Він не стверджує, що людина існує поза суспільством, інституції нереальні чи слід прагнути лише власної вигоди.
«Фірма підвищила ціну» може бути корисним скороченням. Але пояснення має визначити, хто мав повноваження, що знав і як рішення виконали. Не обов’язково потрібна біографія кожного працівника, а механізм зв’язку людських ролей зі спостережуваним результатом. [Mises — Human Action, II.4]
Мізес прямо не заперечує значення держав, громад чи інших колективів. Він пояснює їхнє функціонування діями та наданими їм значеннями. Та сама вказівка уповноваженого посадовця може діяти інакше, ніж вказівка перехожого; списку осіб без правил і ролей недостатньо. [Mises — Human Action, II.4]
Мова, засвоєні звички, право й поділ праці формують середовище вибору. Метод не потребує людини, історично старшої за суспільство, або цілей, сформованих без інших. Він саме досліджує, як соціальні зв’язки діють у конкретних рішеннях і співпраці. [Mises — Human Action, II.4] [Mises — Human Action, VIII]
Людина може діяти для родини, об’єднання чи незнайомця. Аналітичний акцент на особах не наказує егоїзму й не забороняє колективних рішень. Без додаткових аргументів він не встановлює політичної програми; пояснення причин і оцінка бажаного устрою — різні завдання. [Mises — Human Action, VIII]
Приклад цінової системи Hayek показує пристосування використання ресурсу без знання всіма причини його нестачі. Картина може виникнути із взаємодії рішень. Це не доводить ефективності кожного ринкового результату або наміру когось отримати саме такий сукупний наслідок. [Hayek — The Use of Knowledge in Society]
Пояснення має встановити, що учасники могли знати і як реагували на нову інформацію. В Economics and Knowledge Hayek відділяє логіку індивідуального плану від взаємного навчання. Правдоподібний мотив сам не є доказом; причинне тлумачення потребує підтвердження механізму. [Hayek — Economics and Knowledge]
Середня ціна, рівень прийняття або кількість користувачів описують картину, але не пояснюють автоматично причину. Їх можна поєднувати з правилами й рішеннями груп; не все треба перетворювати на перелік імен. Не перенось середнє на кожну особу чи один досвід на весь ринок. [Mises — Human Action, II.4] [Hayek — The Use of Knowledge in Society]
Користувач, оператор гаманця, майнер і продавець можуть мати різні знання та цілі. Уточнюй «ринок хоче», називаючи, хто змінює пропозицію, програмне забезпечення чи платежі і за яких обмежень. Технічні правила й загальна статистика підтримують частину пояснення, але самі не розкривають кожен мотив. [Hayek — The Use of Knowledge in Society] [Hayek — Economics and Knowledge]
Для повної картини прочитайте також Praxeology, Human Action, Knowledge Problem, Spontaneous Order, Subjective Value Theory. На цю статтю також посилаються Praxeology, Human Action, Spontaneous Order.