Entrepreneurial Discovery — це виявлення непомічених можливостей обміну або виробництва. Економіст Ізраель Кірцнер відрізняє пошук відповіді на відоме запитання від усвідомлення нового запитання. Поняття пояснює, як люди навчаються на ринку та змінюють плани; воно не означає безпомилкової підприємницької інтуїції.
Коли Єва телефонує знайомому постачальнику щодо ціни, вона знає, яку інформацію шукає. Коли ж їй спадає на думку поєднати обрізки з потребами сусідньої майстерні, змінюється сам перелік можливостей. Саме цю відмінність описує Кірцнер. Уважність може спиратися на досвід і розмови; таке розрізнення не знецінює підготовку. Помічена нагода лише відкриває шлях до подальшої перевірки. [1]
Єва має перевірити породу деревини, розміри та якість. Вона враховує сортування й перевезення та з’ясовує, скільки матеріалу інша майстерня справді придбає. Простий ціновий приклад Кірцнера передбачає однаковий товар і відсутність транспортних витрат. У Євиній ситуації це не гарантовано. Дві різні ціни самі собою ще не доводять можливості отримати чистий прибуток. [1]
Якщо торгівля налагодиться, столяр може підвищити ціну обрізків. Покупець може отримати конкурентні пропозиції й відмовитися від початкової ціни. Купівля та продаж здатні звужувати цінову різницю. Це частина Кірцнерового пояснення координації — кращого узгодження окремих планів. Єва не може множити початкову різницю на будь-який обсяг і вважати результат гарантованим заробітком. [1]
Поки Єва не бачить зв’язку, нагода може залишатися непоміченою без очевидного сигналу. Якщо вона купить матеріал і не зможе продати, очікування зіткнуться з конкретною перешкодою. Кірцнер розрізняє непомічені можливості й надто оптимістичні плани. Купа непроданої деревини вказує на проблему, але не підказує, що саме змінити: ціну, якість, покупця чи весь задум. [1]
Завдяки успішній співпраці майстерень вдається використати раніше непомічену можливість. Тим часом можуть змінитися продукція покупця, доступний матеріал чи перевезення. Кірцнер описує тенденцію до виправлення помилок, а не обіцяє, що плани всіх учасників ринку зрештою повністю узгодяться. Одна вдала угода не доводить, що всі потреби задоволено або кожну наступну нагоду буде виявлено. Важливі конкретне навчання та пристосування. [1]
Майстер столярні знає, коли з’являться придатні обрізки; покупець знає строк замовлення й вимоги до якості. Ці подробиці можуть бути вирішальними, навіть коли таблиця запасів виглядає обнадійливо. Фрідріх Гаєк наголошує на знанні обставин часу й місця. Пов’язане поняття Knowledge Problem пояснює, чому ці знання розпорошені між людьми. Єві потрібно поєднати їх у здійсненному плані, а не просто зібрати дані. [2]
Коли співпраця приносить гроші, легко сказати, що Єва від початку знала результат. Але перед першою угодою вона лише оцінювала майбутній попит і витрати. Людвіг фон Мізес пов’язує підприємницький результат із такими рішеннями в умовах невизначеності. Сумлінна оцінка зіставляє тодішні очікування з подальшим результатом і враховує невдалі спроби. Один успіх ще не означає, що Єва зможе так само вдало оцінити ситуацію наступного разу. [3]
Єва може запропонувати Bitcoin як спосіб оплати. Для одного покупця це корисно, іншому нецікаво. Успішний переказ підтверджує здійснення платежу; він не доводить попиту на деревину, надійності постачання чи прибутковості. Виявити ідею та перевірити її корисність — різні кроки. Залишається з’ясувати, кому послуга допоможе і чи можливо надавати її за реальних умов. [2] [3]
Для повної картини прочитайте також Entrepreneurship, Knowledge Problem, Economic Calculation, Consumer Sovereignty, Catallactics, Bitcoin. На цю статтю також посилаються Entrepreneurship, Consumer Sovereignty.