Consumer Sovereignty позначає вплив споживчого попиту на ринкове виробництво через очікувані доходи, прибуток і збитки. Це метафора економічної залежності, а не право наказувати іншим. Слід розрізняти купівельну спроможність, доступні альтернативи й рішення виробника.
Коли клієнти переносять видатки між послугами, вони змінюють умови заробітку постачальників. Mises так пояснює тиск на пристосування виробництва. Підприємець і далі вирішує сам; бажання клієнта саме не є обов’язковим наказом. [Mises — Human Action, XV]
Mises прямо визнає нерівну купівельну спроможність. Ринкова вага покупки залежить від суми, а не правила одна людина, один голос. Продукт для меншості може знайти покупців; це не означає доступної пропозиції для кожної потреби. [Mises — Human Action, XV]
Rothbard зазначає, що людина може віддати перевагу певній роботі перед прибутковішою альтернативою. Споживач не може примусити її змінити професію. Заперечення стосується політичної метафори; воно не заперечує потреби в охочому покупцеві для ринкового доходу. [Rothbard — Consumers’ Sovereignty versus Individual Sovereignty]
Підприємець Mises пристосовує виробництво до очікуваних майбутніх покупок, а не повного списку гарантованих замовлень. Зміна інтересу чи хибний прогноз можуть дати збитки. Вплив клієнтів не означає миттєвого й безпомилкового виконання всіх бажань. [Mises — Human Action, XV]
Mises називає монопольні ціни обмеженням споживчого впливу у своїй теорії. Це не означає, що кожна велика фірма автоматично відповідає його умовам монополії. Конкретний випадок потребує доказів щодо пропозиції, альтернатив і ціноутворення. [Mises — Human Action, XV]
Kirzner підкреслює можливість інших підприємців запропонувати краще рішення. Нинішня кількість постачальників не описує всього процесу. Перевіряй, чи можуть інші справді ввійти, а клієнти змінити вибір; формальна назва ринку цього не доводить. [Kirzner — How Markets Work]
Rothbard розрізняє грошовий дохід і негрошові оцінки. Купівля за певних умов не доводить схвалення всіх властивостей продукту чи загального суспільного добробуту. Тлумачення має вказати бюджет та доступні варіанти вибору. [Rothbard — Consumers’ Sovereignty versus Individual Sovereignty]
Клієнт може хотіти платити Bitcoin, а продавець не надавати такої можливості. Розрізнення добровільного обміну й наказу означає, що готовність витрачати впливає на ділові стимули, але не зобов’язує приймати певний спосіб платежу чи надавати будь-яку бажану послугу. [Mises — Human Action, XV] [Rothbard — Consumers’ Sovereignty versus Individual Sovereignty]
Для повної картини прочитайте також Entrepreneurship, Entrepreneurial Discovery, Subjective Value Theory, Opportunity Cost, Catallactics. На цю статтю також посилаються Entrepreneurship, Entrepreneurial Discovery.