Interventionism тут означає систему, де влада наказами чи заборонами спрямовує окремі ринкові дії, не замінюючи весь ринок.
У Мізеса він не означає кожну дію держави. Захист власності від насильства й шахрайства він відрізняє від наказів, що змінюють підприємницькі рішення. [Mises — Human Action: The Intervention]
Втручання змінює певну діяльність, тоді як інші рішення й далі спираються на ринкові ціни. Окрема регуляція тому не тотожна повному центральному плануванню. [Mises — Human Action: The Intervention]
Формально приватним підприємством може цілком керувати влада. Тому Мізес з’ясовує, хто насправді вирішує питання виробництва, цін і ресурсів. [Mises — Human Action: The Intervention]
У прикладі з молоком Мізес припускає примусову стелю нижче ціни, що інакше склалася б на ринку. Менша пропонована й більша запитувана кількість пояснюють дефіцит; самої назви цінова стеля недостатньо. [Mises — Economic Policy: Interventionism]
Наш приклад: за заданої регульованої ціни попит становить 90 одиниць, пропозиція — 70, надлишковий попит — 20. Числа пояснюють механізм, а не є історичними даними Мізеса. [Mises — Economic Policy: Interventionism]
Мізес описує поширення контролю з молока на корми, якщо уряд не хоче відмовитися від початкового контролю. Відрізняйте цей умовний механізм від твердження, що кожне правило автоматично веде до однакового режиму. [Mises — Economic Policy: Interventionism]
Мізес порівнює пряму субсидію із захистом імпортним митом: тягар можуть нести платники податків або споживачі. Оцінюйте також фінансування й утрачені альтернативи використання ресурсів. [Mises — Human Action: Restriction of Production]
Критика Мізеса питає, чи досягає захід заявленої мети. Це саме по собі не моральна оцінка мети; реальний випадок потребує доказів умов, наслідків і порівняльного сценарію. [Mises — Human Action: Restriction of Production]
Для повної картини прочитайте також Price Controls, Economic Calculation, Human Action, Opportunity Cost. На цю статтю також посилаються Price Controls.