Marginal Utility означає важливість використання, яке уможливлює додаткова одиниця або від якого доведеться відмовитись у разі її втрати. В австрійському підході йдеться про порядок потреб, не вимірювання почуттів. Спочатку визначаємо одиницю, взаємозамінність і доступні людині варіанти.
Уявімо три однакові ємності питної води. Кожної вистачає на один план Петра: пиття, готування та полив, саме в такому порядку. Одна розбивається. Петро перерозподіляє решту, залишає воду для важливіших потреб і відмовляється від поливу. Не має значення, чи на розбитій ємності було написано «для пиття». Важливо, яку потребу він уже не зможе задовольнити після перерозподілу. Це пов’язано із Subjective Value Theory: цінність стосується людини, її потреб та можливих замін. [1] [2]
У нашому прикладі воду з будь-якої ємності можна використати для тих самих потреб, що й воду з решти. Якби одна містила непридатну для пиття воду, Петро не міг би вільно розподіляти її між усіма цілями. Вода на дачі також не втамує спрагу в далекому поході, якщо до неї немає доступу. Карл Менгер у Principles of Economics наголошує на здатності задовольнити конкретну потребу. Перед підрахунком одиниць перевіряємо якість, доступність і реальну взаємозамінність. [1]
Якщо Петро отримає ще одну порівнянну ємність без зміни планів, найважливіші використання вже забезпечені. Додаткова вода може служити менш нагальній меті. У цьому сенс спадної граничної корисності: за незмінних умов наступні одиниці покривають нижчі пріоритети. Це не означає, що кожна покупка автоматично приносить менше радості. Приїзд гостей чи зміна погоди змінюють потреби та ситуацію, яку порівнюємо. [2]
Ліхтарю потрібні дві однакові батарейки. Якщо Петро має одну, друга дає змогу світити; ще одна запасна має інше призначення. Не варто механічно порівнювати окремі предмети без контексту. Батарейки доповнюють одна одну в роботі, а для потрібного результату важлива справна пара. Перш ніж оцінювати додаткову «одиницю», з’ясовуємо, чи йдеться про окрему деталь, запас замінних частин або придатний до використання комплект. [2]
Для голодної людини перший шматок часто відчувається інакше, ніж останній. Це допомагає інтуїції, але пояснення не спирається на фізіологічне насичення. Мізес у Human Action розглядає вибір між використаннями, а не лабораторне вимірювання задоволення. Петро може розподіляти інструменти чи запаси на наступний тиждень, нічого зараз не споживаючи. Питання незмінне: який план ця частина запасу забезпечує й від якого без неї доведеться відмовитися? [2]
Петро ставить пиття вище за полив, не знаючи, наскільки саме воно важливіше. Ordinal Utility означає такий порядок варіантів. Номери місць не є балами, які можна скласти в загальне задоволення. Множення важливості однієї ємності також не дасть цінності всього запасу. Втрата всієї води позбавляє й важливіших використань, ніж втрата однієї ємності. Предмет рішення змінився. [2] [3]
Гранична корисність допомагає зрозуміти, чому Петро хоче ще одну ємність води або може обійтися без цієї додаткової кількості в певній ситуації. Проте сама не показує цінника. Важливі також пропозиції продавців, попит покупців і умови обміну. Двоє людей можуть заплатити однаково, але надавати покупці різного значення. Для пояснення конкретної ринкової ціни потрібні додаткові дані; порядок потреб однієї людини не вимірює користь усіх інших. [1] [3]
Bitcoin можна використати для платежу, залишити в резерві або обміняти. Зазвичай людина оцінює суму для конкретної мети, не ізольовану найменшу одиницю. Комісія й інші можливі покупки за ці кошти можуть змінити рішення. Гранична корисність допомагає порівняти варіанти. Вона не означає, що кожна додаткова одиниця біткоїна мусить мати нижчу ринкову ціну, і не дає формули майбутнього курсу. Особисті пріоритети та результати ринку залишаються різними питаннями. [2] [3]
Для повної картини прочитайте також Subjective Value Theory, Ordinal Utility, Carl Menger, Opportunity Cost, Time Preference, Bitcoin. На цю статтю також посилаються Time Preference, Subjective Value Theory, Ordinal Utility, Carl Menger.