Leverage

Візьмімо власну просту компанію: активи коштують 100 USD, тобто доларів США, борг становить 80, а власний капітал — 20. Тут власний капітал є різницею між активами й боргом. Активи/капітал дають 100/20 = 5, а борг/капітал — 80/20 = 4. Обидва показники описують ту саму компанію, але відповідають на різні запитання. Тому потрібні точний розрахунок і дата; вартість у звітності також може відрізнятися від сьогоднішньої ціни продажу. Це приклад корпоративного балансу, а не дозволений ліміт роздрібного маржинального рахунку в США. [1]

Залишмо борг незмінним — 80. Якщо активи подорожчають до 110, після вирахування боргу залишиться капітал 30. Відносно початкового капіталу зміна становить (30−20)/20 = 50%. Якщо ж активи подешевшають до 90, залишиться тільки 10: зміна −50%. За вартості активів 80 власний капітал вичерпаний. Модель не враховує витрат і проміжних розрахунків. За деякими контрактами збиток може перевищити внесок. Нульовий капітал також не є універсальною ціною ліквідації, тобто примусового закриття: за правилами забезпечення провайдер може втрутитися раніше. [6]

Маржа — це необхідний власний капітал або забезпечення позиції; після відкриття початкового внеску може вже не вистачати. Для звичайних придатних акцій США FINRA описує загальний початковий кредит до 50% ціни купівлі та мінімальний підтримувальний власний капітал 25% поточної вартості. Брокер може вимагати більше. Наша позиція на 100 USD із боргом 50 досягає межі 25% за вартості 50/(1−0.25), приблизно 66,67. За вимоги 40% межа становить приблизно 83,33. Це зменшені суми для пояснення, не реальний мінімальний внесок. Вимога поповнити забезпечення називається margin call, але брокер може продати й без попереднього контакту. Розрахована межа не гарантує ціни продажу, а правила інших продуктів відрізняються. [2]

Ф'ючерс — це контракт про майбутні розрахунки, вартість якого залежить від ціни базового активу, наприклад BTC. CME відрізняє його забезпечення від кредиту на купівлю акцій: сам внесок маржі не робить вас власником базового активу. У нашій моделі лінійний контракт відстежує рух ціни позиції на 1000 USD із забезпеченням 100. Номінальний важіль становить 10×. Рух контракту на 2% означає 20, або 20% початкового забезпечення до витрат. Такий самий рух проти вас створить збиток. Припускаємо сталу лінійну експозицію: незмінний розмір позиції та прямо пропорційний вплив ціни. Для опціонів, інверсних контрактів або змінного забезпечення цей розрахунок недостатній. [3]

Окремий випадок — операційний важіль, який CFA відрізняє від фінансового боргу. Він виникає тому, що частина витрат, наприклад оренда, не знижується одразу з виручкою. Наша компанія має виручку 100 USD, змінні витрати 60, постійні 30 та операційний прибуток 10. Якщо частка змінних витрат не зміниться, а виручка впаде до 90, прибуток становитиме 90−54−30 = 6. Виручка знизилася на 10%, але операційний прибуток — на 40%, без жодної позики. Постійні витрати посилили вплив слабших продажів. Проте вони не залишаються незмінними за будь-якого обсягу виробництва. [4]

Повернімося до компанії з активами 100 USD і боргом 80. Якщо доступних грошей лише 2, а скоро треба повернути основну суму боргу 10, без інших джерел бракує 8. Основна сума — це позичені гроші без відсотків. Перевищення активів над боргом не означає ліквідності, тобто здатності вчасно заплатити: частину активів не можна швидко продати без збитку. Фінансування також коштує грошей: витрати 2 за розглянутий період відповідають 2/20 = 10% початкового капіталу. Пізніший строк, дешевий кредит і легкий продаж активів — різні речі. Хороший борговий показник їх не гарантує. [1]

ETF — це фонд, яким торгують на біржі. Деякі ETF із важелем орієнтуються на множник денної дохідності й щодня переналаштовують позицію. Триваліший результат тому складається з денних змін. Наш індекс іде зі 100 до 110 та повертається до 100. Ідеальний денний фонд 2× без витрат іде зі 100 до 120, потім до 120×(1−2/11), приблизно 98,18. Індекс повернувся на початок, а фонд втратив приблизно 1,82%. Проте за двох зростань індексу по 10% фонд досяг би 144 проти 121 в індексу. Отже, важливий шлях ціни; результат не завжди є збитком. Фактичний інтервал переналаштування та цілі фонду слід перевіряти в проспекті. [5]

Уявімо борг 50000 USD під заставу 1 BTC вартістю 100000. Борг становить 50% вартості застави. Якщо BTC впаде до 60000, співвідношення 50000/60000 зросте приблизно до 83,33%, хоча ви не збільшували боргу й не зменшували BTC. Якщо є інша позиція в BTC, застава може слабшати одночасно з її збитками. Для оцінки ризику перевіряйте, яку частину вартості визнає кредитор, яку довідкову ціну використовує, валюту боргу, відсотки й право продати заставу. Додатковий важіль сам не створює торгової переваги або дохідності, яку надає протокол Bitcoin. [6]