Reflexivity

Уявімо, що інвестори починають більше довіряти компанії. Вони готові купити її нові акції дорожче, компанія отримує гроші й збільшує свої активи. Поліпшення становища приваблює нових інвесторів. Початкове очікування допомогло змінити саму компанію, а результат повернувся до очікувань. Саме цей зворотний шлях потрібно знайти. У виступі 2012 року George Soros наголошує, що учасники спостерігають за ситуацією й водночас змінюють її. Це не означає, що будь-яка довіра є помилкою або кожне зростання закінчується бульбашкою. [1]

Для пояснення використаємо власний спрощений приклад: очікування → ціна акції → умови випуску нових акцій → фактично придбані активи на акцію → нові очікування. Випуск нових акцій називається емісією. Залучення та використання грошей потребує часу: кожен крок має умови й затримки. Коло може розірватися, наприклад якщо покупців нових акцій не знайдеться. Цей приклад не є емпіричним доказом щодо конкретної компанії. Він показує, що треба перевірити, аби відрізнити дієвий механізм від переконливої історії навколо зростання ціни. [2]

Наша умовна компанія тримає 100 BTC і має 100 випущених акцій: 100/100 = 1 BTC на акцію. Коли інвестор купує вже наявну акцію в іншого інвестора, гроші отримує продавець, а не компанія. Така вторинна угода, тобто торгівля вже випущеними акціями, може підняти ціну, не змінивши кількості bitcoin компанії або її акцій. Її біржова вартість може зрости без надходжень на рахунок. Щоб вища ціна допомогла придбати нові BTC, потрібен окремий крок: фактична емісія та використання залучених грошей. [3]

Обидва варіанти починаються зі 100 BTC і 100 акцій. У моделі один BTC коштує 100000 USD, тобто доларів США. Якщо продати ще 10 акцій по 150000 USD, компанія зможе купити 15 BTC. Тоді вона матиме 115 BTC і 110 акцій: 115/110 — приблизно 1,04545 BTC на акцію. Якщо ж кожну нову акцію продати за 80000 USD, той самий випуск дасть гроші лише на 8 BTC. Співвідношення становитиме 108/110, приблизно 0,98182 BTC на акцію. Отже, важлива не лише загальна кількість BTC, а й збільшення кількості акцій. Цей валовий показник не враховує боргів і витрат та не дає права забрати bitcoin компанії. Його зростання не гарантує дохідності акцій або наступної емісії за тією самою ціною. [3]

Під час спаду подібний зв'язок може діяти через фінансовий важіль — інвестування позичених грошей. У нашій моделі активи коштують 100 USD, борг становить 80 USD, а власний капітал — 20 USD, різницю між активами й боргом. Тут важіль дорівнює активам, поділеним на власний капітал: 100/20 = 5. Якщо активи подешевшають до 90 USD, а борг не зміниться, власний капітал зменшиться до 10 USD і важіль зросте: 90/10 = 9. Якщо інвестор мусить повернутися до ліміту 5 через продаж і погашення боргу без подальших змін цін, потрібно продати активи на 40 USD. Залишаться активи на 50 USD, борг 40 USD і власний капітал 10 USD. Якщо подібні продажі ще більше знижують ринкову ціну, вони можуть спричинити нові примусові продажі. Це залежить від умов позики та здатності ринку поглинути продажі; не кожен власник опиниться в такій ситуації автоматично. [4]

Soros розрізняє зв'язки, що посилюють зміну, і ті, що її послаблюють. Позитивний зворотний зв'язок підсилює, негативний — стримує. Ці назви не говорять, чи заробляє інвестор. Тому спіраль продажів, яка поглиблює падіння, теж є позитивним зв'язком. У прикладі з компанією можливим гальмом буде зниження готовності платити за нові акції значно більше, ніж коштують активи в розрахунку на акцію. Ця надбавка, або премія, зменшиться, а подальші покупки за кошти емісій сповільняться. Це можливий розвиток подій, а не гарантія рівноваги. Кілька впливів можуть діяти одночасно, а деякі передбачувані кола взагалі не запускаються. [2]

Недостатньо поставити поряд графіки ціни акції та кількості BTC. Оголошення емісії ще не означає отримання грошей. Для компанії, чиї акції торгуються в США, можна шукати звітність у SEC EDGAR — публічній базі американського регулятора ринку цінних паперів. Наш спосіб перевірки зіставляє дати оголошення й завершення емісії, кошти після витрат, здійснені покупки та зміну кількості акцій. Водночас шукаємо інші пояснення, наприклад зміну ціни BTC, яка вплинула на кілька показників разом. Заздалегідь визначмо, який результат поставив би механізм під сумнів, та включімо періоди, коли він не працював. Спільний рух показників сам не доводить двобічного причинного зв'язку. [5]

Насамкінець повернімося до здатності заплатити. Умовна компанія має 2 мільйони USD і незабаром повинна повернути основну суму боргу — 10 мільйонів USD, тобто позичену суму без відсотків. Без інших джерел їй бракує 8 мільйонів USD. План залучити їх через емісію ще не є отриманими грошима: зміна ціни акцій або попиту може зірвати випуск. Тому розділяймо ціну BTC, премію в ціні акцій, дати платежів і реальний доступ до фінансування. Reflexivity допомагає пояснити їхній взаємний вплив. Але сама вона не визначає дати розвороту, безпечного рівня боргу чи здатності здійснити найближчий платіж. [6]