Commodity Money — гроші, якими є сам товар із негрошовими застосуваннями, наприклад золото або срібло. Рідкісності та можливості продажу недостатньо: товар має справді слугувати засобом обміну. Метал у руках також відрізняється від документа, що обіцяє його видачу.
Ювелір купує золото для каблучки. Торговець у нашому прикладі приймає його як оплату, щоб згодом купити інші товари. Матеріал може бути однаковим, а роль — різною. Mises відрізняє використання товару як грошей від інших грошових форм. Сам хімічний склад тому не вирішує питання. Золотий предмет удома теж не доводить, що в цьому середовищі золото зазвичай працює як гроші. [1]
Торговець може зовсім не потребувати каблучки. Йому достатньо сподіватися на легший подальший обмін. Carl Menger пояснює, чому людина приймає благо, яке не хоче споживати сама, якщо воно допомагає отримати потрібне. У нашому прикладі золото пов’язує продаж тканини з майбутньою купівлею їжі. Це ілюструє непрямий обмін; конкретна історія прийняття грошей у різних суспільствах потребує окремих доказів. [2]
Золото має застосування крім оплати. Але це не дає йому назавжди сталої купівельної спроможності — можливості купувати ту саму кількість речей. Mises відкидає спрощену ідею ціни, заданої самим матеріалом. Почувши «внутрішня цінність», запитай про значення. Використання в прикрасах пояснює одну причину попиту на метал, але не те, скільки хліба за нього дадуть сьогодні чи наступного року. [1]
Наш простий приклад: шматок металу важить 10 g і має пробу 900/1000. Отже, в ньому 9 g чистого металу, решта — інші складники. Проба показує частку відповідного металу в загальній масі. Розрахунок не підтверджує справжності чи ціни. LBMA — організація, яка встановлює стандарти для ринку дорогоцінних металів. У її правилах для зливків на оптовому ринку зважування відокремлено від відомостей про пробу. Good Delivery — назва стандарту для цих зливків. Наш невеликий приклад не описує його вимоги, а лише розмежовує два показники, які часто плутають. [3]
Перевозити метал буває незручно. Bank of England описує обіг розписок на збережені золоті монети, а пізніше банкнот, обмінюваних на золото. Замість металу ти тоді передаєш право вимагати його видачі від емітента. Навіть за повного покриття потрібно знати умови й покладатися на їх виконання. Тому товар відрізняють від вимоги на нього. Однакова обіцяна маса не означає однакового способу володіння. [4]
Золотий стандарт визначає зв’язок грошової одиниці із золотом і правила обмінюваності. Це грошовий устрій, а не назва будь-якого золотого предмета. Bank of England повідомляє, що банк остаточно припинив обмін своїх банкнот на золото в 1931 році. Це відомість про конкретну установу та країну, а не спільний кінець усіх золотих режимів. Люди могли й далі володіти золотом та торгувати ним, не відновлюючи золотого стандарту. [4]
Золото не створюється простим записом суми, але його доступна кількість не є незмінною. Видобуток може додавати метал; водночас змінюється попит для грошового й іншого використання. Може змінюватися й кількість благ, які за нього купують. Тому товарна основа сама не гарантує сталих цін. Bank of England відзначає вплив змін кількості товару. Самої рідкісності металу недостатньо для оцінки купівельної спроможності. [4]
Bitcoin часто порівнюють із золотом через рідкісність. Але його Whitepaper — документ, що пояснює задум системи, — описує перекази біткоїнів (BTC) і Proof of Work — обчислювальну роботу, яка захищає історію транзакцій, а не вимогу на видачу металу. Цифрові одиниці не переплавиш у прикрасу. Це саме по собі не визначає їхньої грошової корисності, а показує межу матеріальної аналогії. Називаючи BTC Commodity Money, варто пояснити визначення. Витрати на майнінг самі не вирішують класифікацію. [5] [1]
Для повної картини прочитайте також Regression Theorem, Bitcoin, Фіатні гроші, Medium of Exchange, Fiduciary Media. На цю статтю також посилаються Фіатні гроші, Denationalisation of Money, Free Banking, Carl Menger.