Debasement спочатку означав зменшення кількості дорогоцінного металу на певний номінал монети. У сучасних дискусіях це слово вживають і щодо знецінення валюти. Тому слід розрізняти вміст металу, кількість товарів, яку можна купити, та обмінний курс щодо іншої валюти.
Уявімо монету масою 10 грамів із пробою 900/1000: із кожної тисячі частин сплаву, тобто суміші металів, дев’ятсот становить срібло. Отже, вона містить 9 грамів чистого срібла. Якщо знизити пробу до 600/1000, залишиться 6 грамів. Номінал і загальна маса можуть не змінитися, хоча срібла стане на третину менше. Це наша модель, а не параметри конкретної історичної монети. Для Commodity Money, грошей на основі вартості товару, така зміна зачіпає матеріальну основу. Зменшення маси монети також може знизити вміст металу. Історично стандарти перевіряли за допомогою пробірних пластин. Сьогодні вони допомагають підтвердити, що стандарт справді змінився. [1]
Із 90 грамів чистого срібла в нашій моделі можна викарбувати 10 старих або 15 нових монет. Кількість зросла на 50 %, хоча срібла в кожній стало на третину менше. У розрахунків різні вихідні бази. Припускаємо достатньо домішкового металу, відсутність виробничих втрат і незмінний номінал. Це не прогноз цін і не чистий дохід правителя: виробництво коштує грошей, а ще важливі спосіб введення монет в обіг та їх прийняття людьми. Seigniorage — пов’язане поняття доходу від емісії грошей; сама більша кількість монет ще не вимірює цей дохід. [1]
Британський музей карбування монет Royal Mint Museum зберігає срібну пробірну пластину часів Генріха VIII. Її проба нижча за 800/1000, тобто нижча за стандарт стерлінгового срібла 925/1000. Вона свідчить про офіційне зниження металевого стандарту, а не просто стирання монети під час використання. Проте одна пластина не описує всі монети чи все правління. Музей також розповідає про перекарбування за Єлизавети I, покликане відновити пробу та довіру після погіршення за Генріха й Едуарда VI. Отже, історія не закінчується додаванням дешевшого металу: послаблену емітентом довіру іноді доводиться відбудовувати. [2] [1]
Ми не очікуємо, що папір банкноти коштує стільки, скільки на ній написано. Fiat Money — гроші без прямого обміну на фіксовану кількість товару; так Європейський центральний банк (ЄЦБ) пояснює і євро. Їхня вартість не дорівнює ціні паперу чи металу. Тому зміна матеріалу звичайної сучасної монети сама по собі не є тим самим, що порушення срібного стандарту. Debasement сьогодні має ширше значення, але без уточнення може вводити в оману. Йдеться про те, скільки ми купимо, про ціну іноземної валюти чи про правила випуску нових грошей? [3]
Уявімо незмінний споживчий кошик, ціна якого зросла з 200 до 250. Ціни підвищилися на 25 %, але за ту саму суму можна купити лише 200 / 250 = 0,8 початкового кошика. Купівельна спроможність упала на 20 %, а не на 25 %. Purchasing Power — це кількість товарів і послуг, яку купують гроші. Наш приклад не є опублікованою статистикою. Інфляцію вимірюють для визначеного кошика й періоду; реальні покупки домогосподарства можуть відрізнятися. Різниця відсотків — не хитрість: зростання ціни та падіння купівельної спроможності мають різні вихідні значення. [4]
Під час поїздки за кордон нас цікавить обмінний курс. RBA, центральний банк Австралії, пояснює його як ціну однієї валюти в іншій. У нашому прикладі курс змінюється з 25 до 30 чеських крон (CZK) за євро (EUR): євро дорожчає в чеських кронах на 20 %. Зворотне котирування, вартість крони в євро, показує падіння приблизно на 16,67 %. Обидва числа описують той самий рух із протилежних боків. Вони не говорять, наскільки подорожчав внутрішній споживчий кошик. Курс може впливати на імпортні ціни, але не змінює автоматично всі споживчі ціни на такий самий відсоток. [5]
Здорожчання електроенергії видно в рахунку, але саме воно не доводить наміру знецінити валюту. Міжнародний валютний фонд (МВФ) розрізняє вплив грошей, попиту, виробничих витрат та очікувань. Зростання Monetary Base, готівки й резервів банків у центральному банку, також не означає автоматично такого самого зростання цін. Важливі кредитування, виробництво, бажання тримати гроші та досліджуваний період. Hyperinflation означає надзвичайно швидку інфляцію; так не варто називати будь-яке подорожчання. Змістовне пояснення відокремлює виміряні зміни, їхні причини та докази намірів тих, хто ухвалював рішення. [4]
Bitcoin не має металевої проби. Його правила обмежують випуск нових біткоїнів (BTC). Повні вузли — це комп’ютери з програмами, які самостійно перевіряють транзакції та блоки за правилами мережі. Bitcoin.org також нагадує, що ринкова ціна залежить від попиту та пропозиції. Тому обмежений випуск не гарантує, що завтра ми купимо більше або хоча б стільки само. Зберігач — це сервіс, що тримає монети за нас. Варто розрізняти монети в мережі та обіцянку зберігача їх видати: зобов’язання на рахунку сервісу саме по собі не є новою емісією BTC у протоколі. Обговорення знецінення корисне, коли називає конкретний механізм. Змішування емісії, ціни та вимог до посередника приховує справжнє джерело ризику. [6]
Для повної картини прочитайте також Seigniorage, Commodity Money, Hyperinflation, Purchasing Power. На цю статтю також посилаються Seigniorage, Hyperinflation.