Segregation означає відокремлення клієнтського майна від майна зберігача. У зберіганні поєднуються облік часток, організація гаманців і правовий захист. Окрема адреса — лише частина картини; вона сама не гарантує, як швидко й у якому обсязі можна повернути активи при неплатоспроможності.
Уявіть, що ви надсилаєте BTC на зберігання. Постачальник має опікуватися ними для вас, а не вважати їх власним робочим запасом. Як саме має діяти відокремлення, залежить і від правового режиму. Конкретний приклад — настанова нью-йоркського фінансового регулятора NYDFS від 30 вересня 2025 року, що замінила версію 2023 року. Вона стосується визначених постачальників із нью-йоркським дозволом, а не всіх бірж світу. Клієнтські активи мають бути відокремлені від майна зберігача та пов’язаних компаній у внутрішньому обліку й on-chain, тобто в блокчейні. Виняток потребує попереднього письмового схвалення NYDFS; зберігач не може надати його сам собі. [1]
Не кожному клієнтові потрібен окремий гаманець. У цьому режимі зберігач може використовувати omnibus-гаманець для кількох клієнтів, якщо там лише клієнтські активи, а актуальні записи чітко показують їхні частки. Уявімо клієнта A з 6 BTC і клієнта B з 4 BTC. Спільний залишок становить 10 BTC. Власні 2 BTC зберігача до нього не входять і мають бути окремими. Тому omnibus не означає змішування клієнтського й корпоративного майна. Важливо, кому належить вміст і чи можна це довести. [1]
Продовжмо приклад і для простоти не враховуймо комісії. Клієнт A виводить 2 BTC. Йому залишається 4 BTC, клієнтові B також 4 BTC, разом 8 BTC. Але якщо облік помилково записує A 5 BTC, а B 3 BTC, він і далі показує загалом 8 BTC. Саме порівняння загального залишку з блокчейном не виявить помилки. Звіряння означає перевіряти не тільки суму, а й права кожного клієнта та рух коштів, що їх змінив. Облік і стан мережі мають відповідати одному моменту часу; інакше різницю може пояснювати переказ, відображений лише з одного боку. [1]
Окрема адреса допомагає розрізняти кошти, але не описує всього їхнього захисту. Банківська заява від липня 2025 року тому розрізняє omnibus та окремі рахунки й закликає оцінювати ризики обох моделей. Якщо, наприклад, обидві клієнтські адреси обслуговує та сама скомпрометована система управління ключами, нападник може вразити обидві. Приватні ключі — таємні дані для підписання переказів. Окремі адреси самі не доводять незалежності доступу до ключів, резервних копій чи операційних контролів. Це не твердження, що всі окремі адреси мають один ключ, а вказівка на можливе спільне слабке місце. [2]
Коли постачальник передає частину зберігання іншій фірмі, це subcustody. За наведеною настановою NYDFS нова схема потребує попереднього схвалення нагляду та відповідної перевірки. Рахунки й гаманці мають позначатися F/B/O, англійське for the benefit of, тобто на користь клієнтів. Активи потрібно відокремити від власного майна і початкового, і наступного зберігача. Вони не мають забезпечувати власні борги постачальника. Залік зустрічних вимог чи застава на користь субзберігача також обмежені тим, що звично для поточних комісій і витрат. Залік тут означає зменшення суми до повернення на зустрічну вимогу. Настанова не забороняє будь-яку оплату комісій, а обмежує обтяження клієнтських активів. Субзберігач повинен мати дозвіл NYDFS або підпорядковуватися місцевому режиму зберігання, який NYDFS визнає істотно подібним. [1]
Уявімо, що постачальник надав належно підписане перевірочне повідомлення, пов’язане з адресою. Воно може допомогти довести технічний контроль, але не виявляє чужого заставного права — вимоги кредитора для забезпечення боргу. Так само назва рахунку не доводить, хто насправді контролює ключі. Банківська заява наголошує і на договірних обов’язках, і на контролі доступу. Вони доповнюють одне одного: технічний доказ не замінює правових документів, а юридична назва — захищених ключів. При неплатоспроможності, коли установа не може виконати зобов’язання, важливі конкретні особи, договори й застосовне право. [2]
Поряд зі звичайним зберіганням клієнту можуть запропонувати відсотки чи інший дохід. В освітньому бюлетені для роздрібних інвесторів працівники американської Комісії з цінних паперів і бірж (SEC) звертають увагу, чи постачальник позичає клієнтські криптоактиви іншим, використовує їх як забезпечення або об’єднує. Якщо ви переводите 1 BTC із залишку до кредитної програми, варто заново прочитати умови. Можуть змінитися ваші права на актив, особа боржника й ризик неповернення. Segregation на головному рахунку не гарантує однакових умов в іншому продукті. Ми пояснюємо різницю між послугами; освітній бюлетень працівників SEC сам не є новою правовою нормою. [3]
Оцінюючи послугу, поєднуйте кілька підтверджень: точну юридичну особу, виписки клієнтів, звіряння часток, правила доступу до ключів і договори із субзберігачами. Важливі й чужі права, що обтяжують активи. Перевірка в певний момент, назвімо його T, описує стан тоді. Вона сама не доводить правильності всіх рухів після T. Тому важливі актуальний облік і спосіб перевірки змін. Segregation має захищати інтереси клієнтів, але сама не обіцяє миттєвого виведення, страхування чи повного повернення майна при неплатоспроможності. [1] [2] [3]
Для повної картини прочитайте також Institutional custody, Qualified custodian, Rehypothecation, Counterparty risk. На цю статтю також посилаються Custodial Exchange, Qualified custodian.