Market maker, або творець ринку, виставляє пропозиції купівлі й продажу. Кожне котирування поєднує ціну з доступною кількістю за певних умов. Так виникає ліквідність: іншим є з ким торгувати. Це не гарантія сталої ціни й не те саме, що позначка maker окремого ордера.
Клара хоче купити біткоїн і бачить на біржі ціни купівлі та продажу. Частина пропозицій може надходити від фірми, яка постійно створює ринок: готова купувати й продавати, керуючи власним торговим ризиком. Investor.gov пояснює цю роль на прикладі фірми фондового ринку з публічними цінами. Це описує діяльність, але не підтверджує реєстрацію чи обов’язки будь-якого постачальника криптоліквідності. Правовий статус і можливий захист клієнта залежать від конкретного ринку. Корисна пропозиція не означає універсальної державної гарантії. [1]
У нашій моделі фірма пропонує купити 1 BTC за 59 990 USD і продати 1 BTC за 60 010 USD. Обидві ціни — з її погляду: продавцеві вона платить менше, з покупця бере більше. Різницю називають spread. Якщо купівля та відповідний продаж справді виконані за цими цінами, вона отримує 20 USD до витрат. Саме виставлення пропозицій нічого не заробляє: контрагенти мають їх прийняти, а угоди — виконатися. Це навчальний приклад, не поточне котирування й не прогноз регулярного заробітку. [1] [2]
Розгляньмо інший розвиток тієї самої ситуації. Виконується лише купівля 1 BTC за 59 990 USD; пропозицію продажу ніхто не приймає. Фірма тепер тримає біткоїн. Якщо наступна оцінка падає до 59 000 USD, переоцінка показує збиток 990 USD до витрат. Поки продажу немає, це ще не результат здійсненого продажу, але ціновий ризик уже існує. Особливо невигідно, коли інші швидше реагують на нову інформацію й продають фірмі за застарілою ціною. Видимий spread від цього не захищає. [2]
Клара може сама подати лімітний ордер із ціновою межею. На Coinbase він може чекати в книзі заявок і додавати ліквідність: коли згодом знаходить зустрічну заявку, це maker. Якщо ж одразу використовує наявну зустрічну пропозицію, це taker, який забирає ліквідність. Один ордер може містити обидві частини. Важливе виконання, а не лише слово «лімітний». Єдина maker-угода не робить Клару договірним творцем ринку. Діяльність фірми та позначення окремого виконання — різні рівні опису. [2]
Повернімося до успішної купівлі й продажу з першої моделі. Валові 20 USD мінус 8 USD загальних комісій і 5 USD інших витрат залишають 7 USD. Числа пояснюють розрахунок, а не поточний тариф. Ставка maker не обов’язково нульова чи від’ємна: її визначають ринок і тарифна категорія. Кожна знижка чи винагорода має власні умови доступу. Навіть фірма зі стимулами несе ризик запасу активів і операційні витрати. Тому Клара не повинна сприймати spread як гарантовану чисту маржу кожної угоди. [3]
Деякі біржі укладають спеціальні угоди: стимули надають за якість і доступність котирувань. Історичний документ CBOT 24-292 за 2024 рік визначає мінімальні розміри, максимальні спреди й частку часу присутності для вибраних аграрних ф’ючерсів. Це приклад договірних умов, а не сучасні правила кожної біткоїн-біржі. Звичайний користувач із лімітним ордером автоматично таких обов’язків не отримує. Для оцінки обіцянки ліквідності потрібно знати продукт, угоду, строк її чинності та винятки. [4]
Фірмі не обов’язково чекати наступного клієнта. Вона може компенсувати набутий ризик протилежною угодою, наприклад продати куплені біткоїни на іншому ринку. Це hedging, або хеджування. Однак там свої ціни, кількості й комісії. Ордер може виконатися частково або не виконатися, зберігши частину експозиції: результат і далі залежатиме від руху ціни. Хеджування не автоматичне й не безкоштовне. Його витрати та фактичне виконання входять у той самий загальний розрахунок, що й початкові пропозиції. [2] [3]
Кларі корисно мати доступні пропозиції для торгівлі. Вона все одно читає ціну разом із кількістю. Пропозицію можуть вичерпати або скасувати до надходження її ордера; більший ордер може зачепити інші цінові рівні. Обмеження роботи теж впливають на виконання. Market maker допомагає знайти контрагентів, але не гарантує сталого курсу, миттєвого виконання будь-якої угоди чи прибутку клієнта. Ліквідність — конкретна пропозиція в конкретну мить, а не необмежена обіцянка. [2] [4]
Для повної картини прочитайте також Bid–ask spread, Limit order, Market order, Slippage. На цю статтю також посилаються Bid–ask spread, Institutional OTC desk, Maker–taker.