У вас є цінна гітара, але сьогодні треба сплатити оренду. Знати звичайну ціну подібних гітар недостатньо: потрібен доступний покупець, який заплатить вчасно й на прийнятних умовах. Саме цей бік майна описує Salability — легкість продажу чи обміну за ціною, що відповідає ринковим умовам. Значення мають кількість, місце, час і покупці. Рідкісна річ може бути дорогою, але продати її буває складно.
Економіст Carl Menger досліджував цю різницю в 1892 році. Він зауважив, що купити річ і продати її знову не однаково легко, навіть якщо ринок не змінився. Тому Salability не означає можливості позбутися речі за будь-яку суму. Запропонуйте гітару майже задарма — і покупець, можливо, швидко знайдеться. Але це мало говорить про легкість обміну на звичайних умовах. Ні початкова ціна купівлі, ні якась об’єктивно правильна вартість поза ринком не гарантовані. Йдеться про перешкоди, які доведеться подолати під час реальної угоди. [1]
На фінансовому ринку цю перешкоду часто видно в запропонованих цінах. Investor.gov, освітній сайт Комісії з цінних паперів і бірж США (SEC), пояснює котирування акцій: bid — найвища ціна покупців, ask — найнижча ціна продавців. У нашій моделі ask дорівнює 101, а bid — 99 за одиницю. Різниця, або спред, становить 2, тобто 2 % від середини 100. Якщо купити за 101 і відразу продати за 99, втрата до комісій дорівнюватиме 2/101 ≈ 1,98 % ціни придбання, а не рівно 2 %. Відсотки мають різну базу. Ринок міг узагалі не рухатися: ви заплатили різницю між доступними цінами купівлі та продажу. [3]
Робоча стаття, опублікована Міжнародним валютним фондом (МВФ, англійською IMF), розрізняє низькі витрати торгівлі та глибину ринку — обсяг, який можна продати без значного погіршення ціни. Книга заявок — це перелік цін і кількостей, за якими учасники хочуть торгувати. У нашому прикладі ці пропозиції не змінюються: покупець хоче 1 одиницю за 99, а інші покупці хочуть загалом 9 одиниць по 95. Продаж 10 одиниць принесе 954, у середньому 95,4 за одиницю, а не 990. Середня ціна приблизно на 3,64 % нижча за найкращий bid, ще до комісій. Тож Market liquidity, ринкову ліквідність, не можна оцінювати лише за найкращою ціною першої одиниці: важливий і розмір вашої угоди. [2]
Менгер враховує й час пошуку покупця. На біржі цей вибір проявляється в типі заявки, як пояснює Investor.gov. Ліміт продажу 99 означає відмову від 95: він захищає цінову межу, але заявка може виконатися лише частково або не виконатися взагалі. Ринкова заявка, навпаки, не фіксує остаточної ціни виконання. Можна прийняти доступні умови або чекати кращих, якщо обставини дозволяють. Та очікування не дає загальної гарантії майбутнього продажу чи повернення до бажаної ціни. [1] [4]
Менгер також розглядає перевезення та доступ до різних ринків. У нашому прикладі доступний далекий покупець пропонує 105, але доставка й перевірка разом коштують 8. Залишається 97 — менше, ніж місцева пропозиція 99 без додаткових витрат. Ми припускаємо, що обидві угоди можна здійснити одночасно. Сама вища оголошена ціна ще не робить угоду вигідною. Арбітраж, тобто використання різниці цін між ринками, теж потребує реального доступу й покриття витрат. Тому легкість продажу залежить і від того, де ви перебуваєте та що справді можете зробити. [1]
Менгер звертає увагу на відповідність кількості потребам покупця, збереження речі й тривалість попиту. Однак річ, яку можна розділити на 100 частин, не обов’язково легко обміняти: частини можуть бути нікому не потрібні або перевірка їхньої якості може коштувати дорого. Навіть чудово збережена річ здатна вийти з моди. Подільність і довговічність можуть зменшити перешкоди, але вони не тотожні Salability. Варто запитати, якому саме покупцеві ці властивості допомагають і чи є він на доступному вам ринку. [1]
Carl Menger пояснює, чому людина може прийняти товар, який легше обміняти, хоча сама не хоче його споживати. Вона розраховує згодом обміняти його на потрібну річ. Так виникає роль Medium of Exchange: чогось, що люди приймають як оплату замість безпосереднього обміну одних товарів на інші. Що більше людей його приймають, то легшим може ставати подальший обмін; цей зв’язок описує й Monetary Network Effect. Це теорія Менгера, а не прогноз неминучого переможця серед рідкісних благ. Він також розглядає державне визнання та регулювання вже використовуваних грошей і не стверджує, що право ніколи не відіграє ролі. Ці частини пояснення слід читати разом. [1]
Bitcoin.org розрізняє технічні перекази, прийняття торговцями та коливання ціни. Можливість надіслати 1 BTC (один біткоїн) не означає, що зараз знайдеться покупець за вашу валюту або що ви зможете вивести кошти з рахунку сервісу. Оцінюючи Salability, уточніть суму, контрагента, місце, строк, витрати й доступ до грошей. Продаж на біржі, оплата місцевому продавцеві та збереження купівельної спроможності пов’язані, але не утворюють єдиного універсального показника. Лише конкретні умови покажуть, наскільки Bitcoin відповідає вашій ситуації. [5]
Для повної картини прочитайте також Carl Menger, Market liquidity, Medium of Exchange, Monetary Network Effect.