Monetary Deflation тут означає тривале скорочення номінальної кількості грошей у вибраному грошовому агрегаті — точно визначеному наборі їхніх форм. Рахуємо грошові одиниці, не товари, які вони купують. Результат залежить від охоплених форм грошей і власників.
Коли заголовок каже про скорочення грошей, перше запитання: яких? Центральний банк США Federal Reserve публікує M1 і M2 — показники з різним охопленням грошей у небанківських власників. Окремо він публікує Monetary Base: готівку в обігу та резерви банків. Резерви — це залишки банків на рахунках у центральному банку. Падіння одного не означає автоматичного падіння решти. Monetary Deflation тут стосується номінальної кількості, не купівельної спроможності. Disinflation — ще інше явище: повільніше зростання цін, які можуть далі підніматися. Один нижчий місячний залишок не доводить стійкого скорочення. Спершу треба зрозуміти охоплення та період статистики. [1]
Уявімо малу модельну економіку за визначеннями Європейського центрального банку. Готівка на суму 20 і депозити на суму 80, доступні на вимогу для зняття чи платежів, дають M1 = 100. Додавши річні строкові депозити 50, отримуємо M2 = 150. Люди тепер переводять 30 з негайно доступних рахунків на ці строкові депозити. M1 падає до 70, але M2 залишається 150. Ніхто не знищив гроші: змінилися доступність і класифікація. Припускаємо тих самих допустимих власників і відсутність інших змін. Спад одного графіка тому не означає зникнення всіх форм грошей, охоплених ширшими показниками. [2]
Яна має рахунок і кредит в одному банку та використовує частину коштів на рахунку для погашення основної суми кредиту — залишку боргу без урахування відсотків. Bank of England, центральний банк Великої Британії, пояснює, що таке погашення припиняє існування депозитних грошей: банк зменшує і залишок на рахунку клієнтки, і суму її боргу перед ним. В окремій моделі погашення 20 зменшує і депозит, і кредит на 20. Без інших змін M2 падає зі 150 до 130. Якби Яна заплатила 20 продавцеві, який теж є допустимим небанківським власником цього агрегату, гроші лише змінили б власника. Основна сума, відсотки та звичайний платіж — різні бухгалтерські події. [3]
Monetary Base включає гроші центрального банку. Broad Money, ширше визначення, включає й депозити небанківських власників: суми, які комерційні банки винні своїм клієнтам. Резерви ж — це залишки банків на рахунках у центральному банку, потрібні, наприклад, для взаємних розрахунків. Клієнтський рахунок — інше відношення. Bank of England тому відкидає механічне множення резервів у кредити за сталим коефіцієнтом. Центральний банк може додавати резерви, тоді як погашення зменшують депозити. Напрями не обов’язково збігаються. Коли центральний банк щось купує, важливо, хто продає та чи виникають разом із резервами депозити. Його баланс показує майно й зобов’язання; сам розмір балансу не розповідає всього. [3]
Гроші можуть неодноразово змінювати власника протягом періоду. FRED, база економічних даних, визначає швидкість обігу M2 як номінальний продукт, поділений на середню грошову масу. Номінальний продукт — це вартість кінцевої продукції за поточними цінами; показник не отримують, відстежуючи кожну банкноту окремо. Для охочих заглибитися зв’язок можна записати як M × V = P × Y. Ліворуч множимо кількість грошей на швидкість їхнього обігу, праворуч — рівень цін на реальний продукт, тобто обсяг виробництва. У моделі M = 100, V = 2 і Y = 100 дають P = 2. Зменшення M до 90 без інших змін дає P = 1,8. Якщо V зросте до 20/9, P залишиться 2. Це умовний розрахунок, не доказ незмінності швидкості й виробництва в реальному житті. [4]
Борг визначений грошовою сумою, а не кількістю товарів. У прикладі борг 100 дорівнює десяти кошикам, якщо кошик коштує 10. За падіння ціни до 8 борг означає 12,5 кошика, тобто на 25 % більше. Сам розрахунок не доводить скорочення грошей; він показує інший наслідок нижчих цін. Bank of England розділяє причину економічних труднощів і те, як дефляція може їх посилити. Debt Deflation стосується зв’язків боргу, погашення чи вимушеного продажу з падінням цін. Проте не кожне здешевлення — однакова проблема: краща продуктивність і обвал попиту можуть мати різні наслідки. [5]
Інша модель: запас 100 збільшується на 10 до 110. Наступний приріст 5 піднімає його до 115. Нових одиниць додалося менше, але загальний запас зріс. Так само Halving періодично зменшує кількість нових біткоїнів, що випускаються в мережі. Наявні залишки в біткоїнах (BTC) він не ділить навпіл. Освітній сайт Bitcoin.org розрізняє обмежену емісію та втрату ключів. Ключ дозволяє витрачати монети; без нього вони можуть лишатися недоступними, хоча історичний запис зберігається. Тривала неактивність сама не доводить втрати ключа. Загальний випущений запас, нова емісія й справді доступні монети — різні речі. [6]
Перш ніж робити висновок про Monetary Deflation, переконайтеся, що порівнюєте ту саму валюту й той самий агрегат за зіставні періоди. Перевірте зміни визначення й сезонне коригування, яке прибирає регулярно повторювані протягом року коливання. H.6 пропонує скориговані й нескориговані ряди; змішування може створити хибну картину. Потім додайте кредити, ціни та економічну активність, щоб дослідити зв’язки. Скорочення одного грошового показника саме не прогнозує ціну BTC й не доводить однакового скорочення всіх форм грошей. Добре пояснення починається з точного запитання, а не з висновку за одним графіком. [1]
Для повної картини прочитайте також Monetary Base, Broad Money, Disinflation, Debt Deflation. На цю статтю також посилаються Disinflation, Debt Deflation, Velocity of Money, Purchasing Power.