Debt Deflation — механізм, за якого спроби боржників скоротити зобов’язання через продажі й падіння цін можуть погіршити їхнє спільне становище. Це не автоматична криза при кожному здешевленні. Розрізняйте договірний борг, реальний тягар, ціну застави та доступ до доходів чи рефінансування.
У 1933 Irving Fisher пов’язав надмірний борг і дефляцію: тиск погашення веде до вимушених розпродажів, нижчих цін і чистих активів, нових труднощів обслуговування боргу та скорочення виробництва й кредиту. Він зауважує, що порядок не фіксований, а чинники взаємодіють. Це теорія механізму, не розклад неминучих криз. [Irving Fisher — The Debt-Deflation Theory of Great Depressions, 1933]
Борг 100 за індексу цін 100 дає D/P = 1. Після погашення 10 лишається 90; якщо індекс одночасно падає до 80, співвідношення становить 90/80 = 1,125, на 12,5 % більше. Договірна основна сума все ж знизилася до 90. Парадокс Фішера стосується реального тягаря: ціновий знаменник може падати швидше за номінальний борг. [Irving Fisher — The Debt-Deflation Theory of Great Depressions, 1933]
Банк Англії наголошує на неочікуваному зниженні інфляції порівняно з моментом укладення номінального боргового договору. Навіть повільніша додатна інфляція може збільшити реальний тягар проти очікувань; від’ємна інфляція для цього каналу не потрібна. Розподіл втрат між боржниками й кредиторами, доходи та фіксовані чи плаваючі ставки визначають вплив на попит. [Bank of England — Deflation, Quarterly Bulletin 2009 Q1]
Наша застава вартістю 100 покриває борг 60: LTV дорівнює 60 %, власна частка 40. За вартості застави 75 і того самого боргу LTV становить 80 %, частка 15: вона впала на 62,5 %. Це не автоматично таке саме падіння споживчих цін. Додаткова застава або продаж залежать від договору й здатності виконати зобов’язання. [Bank of England — Deflation, Quarterly Bulletin 2009 Q1]
За Банком Англії погашення банківських кредитів знищує депозитні гроші, а нові кредити створюють їх. Масові погашення без достатнього створення депозитів можуть скоротити запас грошей і можливості витрат. Не кожен платіж знищує гроші: переказ між двома небанківськими власниками в тому самому агрегаті лише змінює власника. Простежуйте чисті потоки й межу агрегату. [Bank of England — Money Creation in the Modern Economy]
Дослідження BIS 2015 року охоплює понад 140 років і до 38 економік. Воно знаходить слабший зв’язок між падінням цін товарів і послуг та зростанням продукту, сильно зумовлений Великою депресією, і сильніший шкідливий зв’язок цін нерухомості з приватним боргом. Це історичний результат з обмеженнями даних, не доказ неможливості боргової дефляції чи нешкідливості будь-якої дефляції. [BIS — The Costs of Deflations: A Historical Perspective, 2015]
Модель BIS 2005 року показує, що покупці без попереднього боргу чи втрат можуть покупками стримувати падіння цін. Нестабільність виникає, коли учасники обмежують борг або кредитна криза не дає фінансувати ці покупки. Тож результат залежить також від розподілу балансів і доступу до кредиту; це не гарантія самостабілізації кожного ринку. [BIS — Debt-Deflation: Concepts and a Stylised Model, 2005]
Bitcoin.org пояснює ціну BTC попитом і пропозицією. Наш приклад: застава 1 BTC оцінена в 100000 і борг 50000 у тій самій фіатній валюті дають LTV 50 %. За ціни BTC 60000 LTV зростає приблизно до 83,33 %, хоча кількість лишається 1 BTC. Це не поточні котирування. Умови позики визначають вимушений продаж; ліміт пропозиції протоколу не скасовує борг і не дає коштів на погашення. [Bitcoin.org — FAQ]
Для повної картини прочитайте також Monetary Deflation, Disinflation, Purchasing Power, Bitcoin. На цю статтю також посилаються Monetary Deflation, The Price of Tomorrow.