In-kind creation and redemption — це випуск і погашення часток в обмін на самі базові активи, а не на їхню грошову вартість. У біткоїн-продукті таким активом є біткоїн. Безпосередньо з продуктом працює Authorized participant, скорочено AP: фінансова установа, яка має договірне право на ці операції. Вона надає потрібні активи за нові частки або повертає частки й отримує активи. Кількість і порядок передання визначає конкретний продукт.
29 липня 2025 року Комісія США з цінних паперів і бірж, SEC, дозволила цей механізм для біржових криптовалютних продуктів, або ETP. AP отримали змогу використовувати базові активи поряд із раніше обов’язковим грошовим способом. Уявіть учасника з відповідними повноваженнями, який передає вже наявний біткоїн замість грошей на його купівлю. Сам дозвіл не означає, що кожен продукт і кожен AP справді забезпечує обидва способи. Для конкретного обміну важливі чинні правила продукту та операційна готовність учасників. [1]
Уявімо Яну, яка купує на біржі, а поруч AP, який працює безпосередньо з продуктом. Під час creation AP передає передбачену сукупність активів, яку називають кошиком, і отримує нові частки. Під час redemption він повертає потрібний блок часток і забирає відповідні активи; повернуті частки анулюють. Яна натомість може продати вже наявну частку іншому інвестору. Отримані гроші не є результатом її власного погашення in-kind. Вона лише змінила власника частки на вторинному ринку, тобто в торгівлі між інвесторами. [3]
Проспект iShares Bitcoin Trust ETF, відомого як IBIT, використовує назву Basket Bitcoin Amount для кількості біткоїна в певному кошику. Її визначають за NAV, чистою вартістю активів на частку, кількістю часток у кошику та довідковою ціною біткоїна, яку називають benchmark. Наш приклад використовує умовні ціни: 50 USD × 40 000 часток / 100 000 USD за BTC = 20 BTC. Два однакові кошики означали б 40 BTC за 80 000 часток. Це не назавжди встановлена кількість. Для реальної операції беруть актуальний кошик, що враховує також зменшення майна через витрати. [2]
In-kind описує, що передають, а не хто зберігає приватні ключі — дані, які дають змогу дозволити витрачання біткоїна. Для створення часток цитований проспект IBIT описує зарахування до Trading Balance, торгового балансу у Prime Execution Agent, постачальника послуг виконання угод. Цей крок є off-chain: змінюється його внутрішній облік, без окремого запису в блокчейні Bitcoin. Для погашення проспект описує on-chain-переказ із Vault Balance, балансу зберігання, на торговий баланс, а потім передання на рахунок AP, його призначеного представника або клієнта. Отже, in-kind не гарантує ні самостійного зберігання (self-custody), ні окремої блокчейн-транзакції для кожної частки. [2]
Залишімося з умовними 20 BTC. AP може вже мати їх у запасі або придбати заздалегідь. Коли він вносить їх в обмін на частки, продукт на цьому кроці не мусить сам купувати біткоїн за гроші. Проте це не означає, що ним ніде не торгували. Так само отримувач після погашення може залишити BTC собі або продати їх пізніше. Сам запис про потік in-kind не доводить, що саме в цей момент на ринку сталася нова купівля чи продаж. [3]
Уявімо, що потрібно передати 20 BTC. Якщо мережеву комісію 0,0001 BTC відняти від суми відправлення, отримувачу надійде лише 19,9999 BTC. До потрібної кількості все ще бракуватиме 0,0001 BTC. Це наш власний приклад, а не тарифи IBIT. Він пояснює, чому сплата комісії додатково й утримання її з переказу дають різні результати. Повідомлення «відправлено» не замінює перевірки суми, зарахованої отримувачу, та виконання погоджених умов. [2]
Прийнята заявка ще не означає завершення розрахунків — фактичного передання погоджених активів і часток. Якщо біткоїн не доставлено вчасно, цитований проспект IBIT описує скасування заявки, схвалене керуючим відкладення або купівлю біткоїна трастом замість недоставленого, яку AP фінансує в USD. За описаними правилами AP несе пов’язані витрати й несприятливу різницю між використаною довідковою ціною та фактичною ціною купівлі. Заплановане передання біткоїна може перетворитися на потребу швидко знайти гроші. Сама назва in-kind не прибирає цього ризику. [2]
Мета дозволу — підвищити ефективність продукту, а не пообіцяти безкоштовну торгівлю. Проспект IBIT і далі передбачає комісії за операції та зберігання. Тому для конкретної операції потрібно знати чинний кошик, повноваження AP, рахунок отримувача, остаточне зарахування й витрати. In-kind не гарантує нульового спреду, тобто відсутності різниці між цінами купівлі й продажу, або безперервної доступності погашення. Для Яни важливо пам’ятати: частка продукту — не те саме, що біткоїн під контролем її власних ключів. Саме володіння часткою не дає їй права вимагати передання BTC. [1] [2]
Для повної картини прочитайте також ETF creation and redemption, Cash creation model, Authorized participant, Net asset value. На цю статтю також посилаються ETF creation and redemption, Cash creation model, U.S. spot Bitcoin ETP approval.