Impairment accounting

Міжнародний стандарт IAS 36 порівнює балансову вартість із сумою, яку можна відшкодувати використанням або продажем. Він охоплює багато активів, але не всі. Для запасів є IAS 2; фінансові активи в межах IFRS 9 мають власні вимоги, зокрема очікувані кредитні збитки там, де вони застосовуються. Це оцінки втрат від можливого невиконання боржниками зобов’язань. Падіння ринкової ціни тому не визначає один запис для всієї компанії. Спочатку з’ясуймо актив і правила його обліку. [1] [2] [3]

У нашому прикладі моделі собівартості IAS 36 балансова вартість становить 100 USD, доларів США. Справедлива вартість за вирахуванням витрат на вибуття — 70, вартість при використанні — 85. Перша оцінює можливий продаж після відповідних витрат; друга є теперішньою вартістю очікуваних грошових потоків від використання. Відшкодовувана сума — більша з них: max(70,85)=85. Втрата становить 15, не 30. Вартість при використанні дисконтує майбутні гроші, перераховуючи їх у сьогоднішню вартість, а не просто додає майбутню виручку. [1]

Верстат може не давати окремо визначених грошей, якщо працює лише у складі лінії. IAS 36 тоді використовує найменшу групу з переважно незалежними грошовими надходженнями — одиницю, що генерує грошові кошти. Наші два пов’язані пристрої з балансовими вартостями 70 і 50 утворюють одиницю 120. За відшкодовуваної суми 100 втрата одиниці — 20. Це не означає, що всю її відносять на перший верстат. Для розподілу є правила й обмеження щодо окремих активів. [1]

IAS 36 вимагає щорічного тесту для goodwill, нематеріальних активів із невизначеним строком корисного використання та ще не готових до використання нематеріальних активів. Нематеріальні активи не мають фізичної форми. Goodwill виникає під час придбання бізнесу й пов’язаний із вигодами, які не можна окремо віднести до ідентифікованих активів; це не просто добра репутація. Невизначений строк означає відсутність передбачуваного кінця вигод, не вічність. Для інших активів тест запускають ознаки можливого зменшення корисності. Їх оцінюють під час підготовки звітності, без автоматичного запису за одним котируванням. [1] [4]

Уявімо обладнання за 100 USD зі строком використання 5 років і залишковою вартістю 0. Прямолінійна амортизація розподіляє його вартість по 20 щороку. Після першого року балансова вартість — 80. Якщо тест показує відшкодовувану суму 60, виникає додаткова втрата 20. За незмінного залишкового строку 4 роки наступна річна амортизація становитиме 60/4=15. Плановий розподіл витрат у часі не тотожний додатковому зменшенню вартості. Приклад обладнання не означає, що сам BTC амортизується протягом 5 років. [1]

Продовжимо з тим самим обладнанням. Наступна річна амортизація 15 залишає балансову вартість 45. Без попередньої втрати вона була б 60 після двох нарахувань по 20. Навіть за зростання відшкодовуваної суми до 90 умови IAS 36 дозволяють відновити лише до 60, тобто на 15, не на 45. Важлива не лише краща ціна, а й зміна оцінок та межа без минулої втрати. IAS 36 взагалі не дозволяє сторнувати зменшення корисності goodwill. [1]

Financial Accounting Standards Board (FASB), американський розробник облікових стандартів, описує колишню модель нематеріальних активів із невизначеним строком. Визначена втрата зменшувала балансову вартість, а подальше сторнування заборонялося. У нашому історичному прикладі 1 BTC, куплений за 50000 USD, після належно визначеної втрати за вартості 30000 обліковують на 30000. Подальше зростання до 60000 не підвищує балансової вартості без продажу в цій старій моделі. ASU 2023-08 замінив її для криптоактивів, які відповідають його умовам, переоцінкою через чистий результат, обов’язково для фінансових років, що починаються після 15 грудня 2024 року. Це US GAAP, загальноприйняті облікові принципи США. Старий приклад не слід переносити на нинішні охоплені активи чи міжнародні стандарти IFRS. [5]

В окремому прикладі втрата 15 USD зменшує актив і результат на 15. Сам запис не змінює банківський залишок 20; податки й інші операції виключені. Компанії потрібно 50 для сплати боргу, і досі бракує 30: 50−20=30. Непрямий звіт про cash flow узгоджує обліковий результат із рухом грошей, тому негрошову витрату додають назад. Таке коригування не створює грошей. Поряд з оцінками та одиницею тесту дивімося на реальну ліквідність, можливість платити вчасно, і вплив на показники кредитного договору. [6]