Common stock

Американська Комісія з цінних паперів і бірж (SEC) описує акцію як участь у власності компанії. Це не дає права забрати такий самий відсоток грошей, обладнання чи біткоїнів (тут позначених скороченням BTC), як відсоток ваших акцій. Майно належить компанії; акціонер має права свого класу, а не необмежений доступ до кожного активу. Клас об’єднує акції з певними умовами, наприклад голосування та виплат. Участь у прибутку не означає постійної виплати облікового прибутку. Компанії можуть знадобитися гроші для роботи чи інвестицій. Сприймайте володіння компанією через права акції, а не як особисте володіння її гаманцем. [1]

Наша модель має 100 акцій A з одним голосом і 10 акцій B з десятьма голосами кожна; економічні права на акцію однакові. A становлять 100/110 = 90,91 % економічної участі, але лише 100/200 = 50 % голосів. SEC розглядає ці відмінності у структурах dual-class із різними класами акцій. Велика економічна частка може не супроводжуватися відповідним контролем. Перевірте клас та правила передачі: права голосу теж можуть змінюватися. Самого ticker, короткого біржового позначення, чи кількості на рахунку недостатньо. [2]

У США SEC описує, зокрема, street name і DRS. За street name у реєстрі акціонерів емітента, тобто компанії, яка випускає акції, записаний посередник. Брокер, компанія, що проводить операції з цінними паперами, обліковує вас як beneficial owner: права та економічні вигоди від акцій належать вам. За DRS, системою прямої реєстрації, ваше ім’я записане безпосередньо в реєстрі емітента, який веде transfer agent. Не всі емітенти пропонують цю можливість. Тому голосування, повідомлення та продаж можуть відбуватися різними шляхами, хоча обидві форми можуть бути електронними. DRS — не біткоїнова self-custody. За self-custody ви самі керуєте приватними ключами, секретними даними для підписання платежів; DRS залишається обліком прав у компанії. Пряма реєстрація також не гарантує миттєвого продажу. Перед вибором з’ясуйте, як здійснюватимете свої права. [3]

У наступних прикладах усі грошові суми наведені в доларах США (USD), якщо прямо не зазначено BTC. У нашому прикладі продають 10 наявних акцій по 40 USD. Сума 400 переходить від покупця продавцю до комісій; компанія нових грошей не отримує. Інша справа — нова емісія 10 акцій по 40 за акцію із загальними витратами 10: вона дає компанії 390 та збільшує початкові 100 акцій до 110. Власник колишніх 10 має тепер 10/110 = 9,09 % замість 10 %. Розрізняйте первинну емісію компанією та вторинний продаж між власниками. Під час купівлі на біржі гроші зазвичай отримує продавець, а компанія не отримує фінансування для нової купівлі біткоїнів. [2]

Дата обліку визначає, хто має право на оголошений дивіденд. З ексдивідендної дати акція торгується без права на цю виплату; конкретні правила залежать від ринку та виду дивіденду. У прикладі і ціна, і дивіденд наведені на акцію. Дивіденд потребує відповідного рішення та дотримання умов за визначеними датами. Саме володіння звичайною акцією його не гарантує. Наш простий приклад починається з ціни 50 USD, виплачує дивіденд 2, а наступна ціна дорівнює 48. Сума 48+2 = 50 означає нульову загальну дохідність до податків і витрат, не додатковий заробіток. Реальну ціну змінюють також новини, попит і пропозиція; точне зниження на дивіденд не гарантоване. Обліковий прибуток, виплачений дивіденд і ваша загальна дохідність — різні речі. Оцінюйте виплату разом із вартістю того, що залишилося. [4]

Під час ліквідації розраховуються за зобов’язаннями компанії та розподіляють її майно. Звичайний акціонер стоїть після кредиторів і відповідних привілейованих прав. Наша спрощена ліквідація має активи 100 USD, зобов’язання 70 та пріоритетну вимогу привілейованих акціонерів 40. Після кредиторів залишається 30, недостатньо навіть для преференції. Для common stock не залишається нічого. Модель пропускає інші витрати та класи, але показує суть залишкової вимоги. Навіть додатна біржова ціна не гарантує виплати при закритті компанії. Черговість не створює відсутніх активів. [1]

Компанія в нашому прикладі володіє 100 BTC і випустила 100 звичайних акцій, тобто має валові 1 BTC на акцію. За гроші від випуску привілейованих акцій вона купує ще 20 BTC, не додаючи звичайних акцій: валове співвідношення становить 120/100 = 1,2. Водночас привілейовані акції створюють фіксовану доларову вимогу з пріоритетом перед звичайними, еквівалентну 20 BTC за тієї самої оцінки. Без іншого майна та вимог залишкова вартість для звичайних акціонерів у моделі знову дорівнює 100 BTC до витрат. Це спрощена оцінка, а не виведення біткоїнів із компанії. Вона також не визначає Net BPS, чистий Bitcoin Per Share: цей корпоративний показник залежить від конкретних відрахувань. Тому Strategy, компанія з біткоїн-резервами, публікує власні визначення. Співвідношення не дає ключів до резерву, а біржова ціна акції може значно відрізнятися від його вартості. [5]

У нашій моделі дозволено 200 акцій, випущено 120, компанія тримає 20 власних; в обігу залишається 100. Невикористаний дозвіл на випуск не є наявною часткою. Усі випущені акції також не тотожні акціям поза самою компанією. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку IAS 33 для EPS, прибутку на акцію, використовує зважене за часом середнє та окремі правила розбавлення для можливих нових акцій. Будь-яке з цих чисел не береться автоматично. У SEC EDGAR, публічній американській базі регуляторних документів, перевірте дату, класи, власні акції, конвертації й точну основу співвідношення. [6] [7]