Basel Crypto Standard — міжнародний стандарт щодо банківських експозицій до криптоактивів, тобто позицій, через які банк зазнає ризиків цих активів. Капітал допомагає покривати збитки й не означає готівку в сейфі. Тут пояснено SCO60 і DIS55 у редакції, запланованій до впровадження із січня 2026 року. Обов’язкові правила для конкретного банку завжди потрібно перевіряти за відповідним законодавством.
Павло читає, що банк хоче тримати BTC, і замислюється: що буде, якщо його вартість упаде? Саме для таких ситуацій потрібні вимоги до капіталу — банк повинен мати достатньо ресурсів для покриття збитків. Базельський комітет з банківського нагляду, скорочено BCBS, розробляє міжнародні стандарти, але його рішення самі собою не мають юридичної сили. Члени зобов’язуються впроваджувати їх у своїх юрисдикціях; Європейський Союз, наприклад, ухвалив власний перехідний режим. Тож прочитати базельський документ недостатньо. Для конкретного банку важливі також місцеве право й нагляд. [1] [5]
У липні 2024 року BCBS визначив 1 січня 2026 року датою впровадження зміненого стандарту й правил розкриття інформації. Це пояснення стосується саме тієї редакції. Дата сама по собі не доводить, що кожна країна запровадила однакові правила того самого дня. Оцінюючи повідомлення про BTC у банку, Павло має також з’ясувати країну, конкретну банківську юридичну особу й чинні місцеві норми. Міжнародний графік — спільний орієнтир, а не підтвердження правового становища кожного банку. [2]
SCO60 враховує, що саме являє собою актив і чи відповідає він установленим умовам. Група 1a охоплює традиційні активи в токенізованій формі, які відповідають критеріям, наприклад цифровий запис прав на облігацію. Група 1b стосується активів з ефективним механізмом стабілізації вартості. Самої назви stablecoin недостатньо. Активи, що не відповідають умовам першої групи, належать до другої. BTC не є вимогою до емітента чи токеном, прив’язаним до іншого активу через механізм стабілізації, тому до першої групи не потрапляє. Це класифікація для банківського розрахунку, а не рейтинг якості інвестицій. [3]
Уявімо банк, який тримає BTC й укладає іншу угоду, щоб зменшити вплив падіння ціни. Таке обмеження ризику називають хеджуванням. У групі 2a стандарт дозволяє частково врахувати його за певних умов. Банк має довести наглядовому органу відповідність критеріям щодо інструмента, ліквідності ринку та доступних цінових даних. Самого існування біржового фонду на біткоїн недостатньо. Без такого підтвердження застосовується група 2b, де хеджування в цьому розрахунку капіталу не визнається. Твердження, що дві угоди взаємно компенсуються, замало. [3]
Розгляньмо власний спрощений приклад: банк має експозицію групи 2b на 100 USD. Вага ризику 1250 % дає базу 1250 USD у RWA, тобто активах, зважених на ризик. За базового нормативу капіталу 8 % потрібен капітал 100 USD, а не 1250 USD відкладеної готівки. Для кожного активу вага застосовується до більшої абсолютної величини сукупних довгих або коротких позицій. Довга позиція зазвичай виграє від зростання ціни, коротка — від падіння. Для деривативів є додаткові правила; цей приклад не розраховує всіх вимог до банку. [3]
Загальна експозиція до другої групи зазвичай не повинна перевищувати 1 % капіталу Tier 1 і в жодному разі не може перевищувати 2 %. Tier 1 — основний регулятивний капітал, здатний покривати збитки, поки банк продовжує працювати. Це не сума клієнтських депозитів. Ураховуються пряма власність на BTC, відповідні деривативи й непрямі позиції через фонди. Тому ці відсотки не радять, яку частку особистих заощаджень вкладати в біткоїн. Вони обмежують ризик банку відносно його капіталу. [3]
Якщо експозиція перевищує межу 1 %, стандарт вимагає негайно повідомити наглядовий орган і швидко усунути порушення. До відновлення відповідності розрахунок капіталу стає суворішим за встановленою формулою. Понад 2 % до всіх експозицій другої групи застосовують капітальний режим групи 2b. Для перевірки ліміту за кожним активом беруть більшу абсолютну довгу або коротку експозицію; деривативи перераховують за чутливістю до ціни базового активу. Отже, протилежна угода не дозволяє просто обнулити позицію в BTC для цієї мети. Порушення не є звичайним способом розширити ліміт. [3]
DIS55 доповнює капітальні правила вимогами до публічного розкриття інформації. Банк описує діяльність і ризики, повідомляє експозиції, вимоги до капіталу, облікову класифікацію та ліквідність — здатність виконувати зобов’язання в належний строк. Це допомагає Павлові зрозуміти, що означає заявлена позиція в BTC. Однак сам звіт не є дозволом на діяльність або доказом безпечного зберігання. Хто контролює ключі, як діють у разі втрати доступу й кому юридично належать активи — окремі питання. [4]
Для повної картини прочитайте також Accounting Policy, Capital Requirement, Bank Bitcoin custody. На цю статтю також посилаються Accounting Policy, Capital Requirement.