Bollinger Bands

Петр вмикає Bollinger Bands у TradingView і бачить три лінії навколо ціни біткоїна. У класичному варіанті центр — це SMA, звичайне середнє цін у вибраному вікні, де кожне спостереження має однакову вагу. До центру додають кратне стандартного відхилення, щоб отримати верхню межу, і віднімають його для нижньої. Відхилення обчислюють із самих цін, а не з уже згладженої лінії середнього. Нові дані зміщують коридор і змінюють його ширину. Це не наперед заданий шлях, яким мусить рухатися біткоїн. [2]

John Bollinger наводить типові налаштування: довжина 20 періодів і множник відхилення 2. Період тут означає один інтервал графіка: двадцять годинних свічок дають іншу картину, ніж двадцять денних. Тому Петр порівнює також ринок, джерело ціни та спосіб обчислення відхилення. Змінивши налаштування, він ставить графіку інше запитання. Типові значення допомагають познайомитися з інструментом, але не доводять, що вони найкращі для кожного ринку. [1]

Fidelity пояснює ширину смуг через волатильність, тобто мінливість ціни. Якщо ціни у вибраному вікні розкидані сильніше, а множник незмінний, межі розходяться. Коли ціни групуються ближче до середнього, смуги звужуються. Петр отримує відомості про вже спостережені коливання, а не про напрямок наступного руху. Вузький коридор сам по собі не обіцяє зростання, широкий не означає неминучого падіння. [3]

Петр бачить ціну біля нижньої лінії та думає, що біткоїн дешевий. Однак John Bollinger прямо розрізняє дотик до смуги й торговий сигнал. Ціна низька щодо вибраного вікна, але не обов’язково щодо економічної цінності біткоїна. Під час тривалого падіння вона може й далі рухатися вздовж нижньої межі або опуститися за неї. Так само дотик до верхньої смуги не обов’язково є приводом продавати. Лінії описують співвідношення з минулим, а не створюють цінову перешкоду. [1]

Петр пам’ятає зі статистики, що стандартне відхилення пов’язане з імовірністю. John Bollinger застерігає саме від такого спрощення. Певні статистичні висновки потребують припущень про розподіл даних; назва обчислення не підтверджує цих припущень. Ціни не мусять відповідати відомому нормальному розподілу у формі дзвона. Коротке вікно також не дає певності щодо майбутнього. Тому смуги не є обіцяним діапазоном майбутніх цін чи страховкою від збитку. Множник два такої гарантії не додає. [1]

TradingView також пропонує %b — показник положення ціни відносно смуг. Від поточної ціни віднімають нижню межу, а результат ділять на ширину коридору, тобто різницю верхньої та нижньої меж. Значення 0 відповідає нижньому краю, 1 — верхньому. Ціна може вийти за смуги, і результат також може вийти за ці значення. Петр вимірює положення, а не ширину чи ймовірність прибутку. Якщо межі збігаються, частка не визначена: ділити на нуль не можна. [4]

Удень Петр бачить вихід ціни за смугу, але ввечері графік уже інший. TradingView пояснює, що Close у ще відкритій свічці означає останню ціну, яка продовжує змінюватися. Свічка підсумовує часовий інтервал; його остаточне закриття ще невідоме. Якщо розрахунок використовує Close, до закриття можуть змінитися і ціна, і межі. Дотик протягом свічки та її закриття поза смугою — не те саме. Історичний графік не зберігає всіх проміжних станів. [5]

Петр може випробувати повернення ціни до центру або, навпаки, продовження руху після виходу за межу. Це різні припущення; назва Bollinger Bands не підтверджує жодного. Документація стратегій TradingView відокремлює розрахунки графіка від моделювання фактичного виконання угод. Тест має враховувати комісії та slippage — різницю між очікуваною й отриманою ціною. Варто також остерігатися overfitting: налаштування, підігнані до минулих даних, можуть не спрацювати на інших. Корисно перевіряти дані, які не використовували для підбору налаштувань, проте й це не гарантує майбутнього прибутку. [6]