Revenge Trading

Charles Schwab описує, як після великого збитку трейдер може агресивно прагнути швидко його відіграти. У цьому матеріалі Revenge Trading означає подальшу імпульсивну торгівлю задля повернення втраченого з відмовою від заздалегідь установлених умов. Це практичний опис поведінки, а не клінічний діагноз. Самої швидкої наступної угоди чи її розміру без знання плану та причин недостатньо для визначення мотиву. [Charles Schwab — Trading Psychology: Recovering From Big Losses]

CME Group включає до Trading Plan цілі, методику, управління ризиком, стратегії та журнал. Наша перевірка порівнює наступну угоду з версією плану, доступною до входу: умовами сигналу, розміром експозиції, виходом і лімітом збитку. Пізніше переписування правил не доводить початкової відповідності. План може змінюватися, але зміна потребує власної причини й часу; сама потреба відновити рахунок не доводить нової ринкової можливості. [CME Group — Building a Trade Plan]

CME Group показує, як вибір величини ризику впливає на падіння рахунку під час серії збитків. Наша практична реалізація розрізняє грошовий ризик, кількість одиниць і кредитне плече: ці величини не взаємозамінні. За однакових входу й виходу більша кількість посилює і прибуток, і збиток та може збільшувати витрати. Збільшення позиції після збитку саме по собі не створює переваги; навіть подальший прибуток не доводить заднім числом правильності порушення попереднього ліміту. [CME Group — Controlling Risk]

CME Group звертає увагу, що відсоткове зростання, потрібне для відновлення рахунку після збитку, вище за попереднє відсоткове падіння. Причина — менший капітал, від якого обчислюється зростання, а не обов’язок ринку повернути гроші. Наша межа тлумачення не вважає початковий залишок цільовою ціною або підставою збільшувати ризик. До того ж новий внесок не є торговим доходом; оцінювання має відокремлювати рух капіталу від результатів угод. [CME Group — Controlling Risk]

Investor.gov пояснює, що звичайний стоп-наказ після досягнення ціни спрацювання стає ринковим наказом, ціна виконання якого не гарантована. Тому наш ліміт запланованого збитку не дорівнює договірно гарантованому максимуму фактичного збитку. Швидкий рух, ціновий розрив або витрати можуть змінити результат. Перевіряючи порушення правил, ми відрізняємо самовільну зміну наказу від іншого виконання, що сталося навіть за дотримання плану. [Investor.gov — Types of Orders]

CME Group рекомендує записувати причини, час, точки входу й виходу та згодом оцінювати перебіг дня. Наша реалізація зберігає план, накази, їхні зміни, виконання й витрати. Власний опис емоцій є додатковою інформацією, а не об’єктивним вимірювачем причини. Запис може довести перевищення ліміту, але без інших даних не доводить, що причиною було прагнення помсти; технічна помилка чи інша причина потребують окремої перевірки. [CME Group — Keep a Trade Log]

Investor.gov описує Disposition Effect як схильність надто довго тримати збиткові інвестиції та надто рано продавати прибуткові. Наше розрізнення не ототожнює його з новими імпульсивними угодами після збитку. FOMO може стосуватися побоювання упустити можливість, тоді як тут ідеться про прагнення повернути втрату. Моделі можуть перетинатися, але сама висока частота угод не визначає, яка з них виникла. [Investor.gov — Behavioral Patterns of U.S. Investors]

Charles Schwab називає перерву, менші позиції, симуляцію й заздалегідь записані правила реагування на збиток. Наша реалізація оцінює повернення за відновленою відповідністю плану та відомим бюджетом ризику, а не за обіцянкою швидкого прибутку. Універсальної тривалості перерви ми не встановлюємо. Ані симуляція, ані коротка серія дисциплінованих угод не гарантує результату з реальними грошима; прибутковість методики та дотримання правил — різні питання. [Charles Schwab — Trading Psychology: Recovering From Big Losses]