Trading Psychology

Перед угодою Петро визначає максимальний розмір позиції. Потім ціна швидко зростає, він боїться втратити нагоду й купує більше. Саме розрив між початковим рішенням і реальною дією варто дослідити. CFA Institute розрізняє помилки мислення та емоційні упередження; вони можуть і поєднуватися. Але ярлик «страх» ще мало що доводить. Треба з’ясувати, що Петро знав, яке правило діяло й чому він повівся інакше. Нервування саме по собі не означає помилки, як і спокій не означає правильного прогнозу. [1]

Уявімо, що Петро дотримався ліміту й втратив гроші. Наступного разу перевищив його та заробив. Якщо оцінювати лише кінцевий баланс, правильним може здатися саме порушення. CME Group нагадує, що збиткові угоди — частина торгівлі. Тому відділяємо два запитання: чи Петро дотримався процедури й чи була вона розумною? Перше перевіряємо за записом перед угодою. Друге потребує ширшої оцінки стратегії, витрат і ризику. Одна перемога чи поразка не вирішує обох. [2]

Trading Plan — це письмовий план торгівлі. Петро визначає, коли відкривати угоду, якою великою вона може бути, як обмежувати ризик і коли нічого не робити. CME Group розглядає його як робочий документ із цілями, методом і щоденником. План може змінюватися, але початкова версія й момент зміни повинні залишатися доступними. Підняти ліміт після купівлі не означає дотриматися його раніше. Розумна зміна стосується наступних рішень, а не переписує минуле. Навіть докладний план не обіцяє прибутку. [3]

Після угоди легко подумати, ніби ми передбачали розвиток подій. Попередній запис відділяє тодішню причину від пізнішого пояснення. CME Group радить записувати причини й обставини угод. Петро може окремо зберігати план, надіслані заявки, фактичні виконання та подальші коментарі, кожен із часом. «Я боявся втрати» — корисний власний опис, а не доказ причини руху ціни. Якщо коментар додано ввечері, він не повинен виглядати як запис перед ранковою купівлею. [4]

Прагнучи швидко повернути втрату, Петро може почати торгувати частіше. Спочатку треба перевірити відповідність угод його методу та їхню вартість. Brad Barber і Terrance Odean дослідили американські домогосподарства в одного брокера та виявили слабші чисті результати, особливо в найактивнішій групі. Важливими були транзакційні витрати; надмірну впевненість автори запропонували як пояснення поведінки. Це історичне дослідження акцій, а не прогноз нинішньої торгівлі Bitcoin чи оцінка особистості Петра. Самої кількості угод замало: порівнюємо причини, витрати й результат після них. [5]

Investor.gov описує схильність надто довго тримати збиткові інвестиції й надто рано продавати прибуткові. Таку закономірність варто перевіряти, але вона не пояснює кожну угоду. Петро міг отримати нову інформацію, мати інший часовий горизонт або не мати змоги легко продати. Можуть впливати податки чи умови управління рахунком. Тому перевіряємо початкову причину утримання, нові обставини та реальні можливості. Назва упередження починає запитання, а не доводить, що збиток спричинила психіка. [6]

Щоденник корисніший, коли Петро регулярно до нього повертається, як наголошує CME Group. Він може простежити, за яких обставин перевищує заздалегідь визначений ліміт. Але так само послідовно треба записувати угоди без порушень, рішення не торгувати, відсутні записи й технічні проблеми. Інакше залишаться лише історії, що підтверджують його враження. Кращі результати після зміни процедури — привід дослідити далі. Саме порівняння до й після не відділяє дисципліну від іншого ринку, інших угод і випадковості. [4]

Петро може ретельно виконувати правила, але використовувати метод, який після витрат у середньому збитковий. Тому Investor.gov наголошує на розрахунках, комісіях і межах минулих результатів. Разом зі щоденником треба перевірити дані, ризик і можливість реального виконання за припущеними цінами. Психологія допомагає чесніше розуміти дії, але сама не створює прибуткової переваги. Якщо початкове пояснення збитку не підтверджується, його слід змінити. Добрі записи мають дозволяти переглянути думку, а не лише захищати початкову. [7]