Г’юз відрізнив приватність від таємниці, визначив її як вибіркове розкриття й закликав до анонімних систем транзакцій, які люди самі створюватимуть та публікуватимуть. Це практична політична заява, а не технічна специфікація.
Ерік Г’юз опублікував маніфест у спільноті Cypherpunks у березні 1993 року. У короткому тексті він виклав її робочу етику щодо приватності, криптографії та програмного забезпечення. [Eric Hughes — A Cypherpunk's Manifesto] [Satoshi Nakamoto Institute — Cypherpunk Manifesto archive] [Cypherpunks mailing-list archive]
Приватне — це те, що людина не хоче повідомляти всьому світові; таємниці не має знати ніхто. Отже, приватність допускає обраний обмін інформацією, а не вимагає повного приховування. [Eric Hughes — A Cypherpunk's Manifesto] [Satoshi Nakamoto Institute — Cypherpunk Manifesto archive]
Г’юз визначив приватність як здатність вибірково розкривати себе. Які дані пов’язувати з особою, має вирішувати сама людина, а не автоматично установа. [Eric Hughes — A Cypherpunk's Manifesto] [Satoshi Nakamoto Institute — Cypherpunk Manifesto archive]
Електронні покупки, повідомлення й договори передають дані контрагентам і посередникам. Захист потребує механізмів, що розкривають лише інформацію, необхідну для конкретного обміну. [Eric Hughes — A Cypherpunk's Manifesto] [EFF — A Deep Dive on End-to-End Encryption]
Маніфест закликав до анонімних платіжних і комунікаційних систем із цифровими підписами, електронними грошима та псевдонімами. Співпраця не повинна вимагати загальної цивільної ідентифікації. [Eric Hughes — A Cypherpunk's Manifesto] [Timothy C. May — The Crypto Anarchist Manifesto]
За Г’юзом, приватність не може спиратися на уряди, компанії чи доброзичливі обіцянки. Люди мають захищати її самі, адже вже розкритими персональними даними згодом можуть зловживати. [Eric Hughes — A Cypherpunk's Manifesto]
Найвідоміший практичний принцип стверджує, що Cypherpunks пишуть код. Дискусія важлива, але реальні можливості людей змінює придатне до використання, перевірки й поширення програмне забезпечення. [Eric Hughes — A Cypherpunk's Manifesto] [Cypherpunks mailing-list archive]
За текстом, криптографічні програми неможливо придушити надовго, бо знання та вихідний код поширюються світом. Це довіра до публікації, а не гарантія безпеки кожного пристрою. [Eric Hughes — A Cypherpunk's Manifesto] [Cypherpunks mailing-list archive]
Шифрування захищає вміст, а підписи перевіряють походження та цілісність підписаних даних. Однак метадані, скомпрометовані пристрої, невдалі початкові налаштування й добровільне розкриття далі викривають людей; криптографія не усуває потреби в операційній безпеці. [Eric Hughes — A Cypherpunk's Manifesto] [EFF — A Deep Dive on End-to-End Encryption]
Bitcoin відповідає етиці створення й публікації та дозволяє передавати цінність без центрального оператора. Його публічний реєстр псевдонімний, а не автоматично приватний; мета маніфесту потребує додаткових практик і протоколів. [Satoshi Nakamoto Institute — Cypherpunk Manifesto archive] [Bitcoin.org — Protect your privacy] [Bitcoin whitepaper]
Для повної картини прочитайте також Eric Hughes, Шифропанки, The Crypto Anarchist Manifesto, Приватність у Bitcoin, Псевдонімність, Bitcoin. На цю статтю також посилаються Шифропанки, Eric Hughes.