Eric Hughes — cypherpunk і автор A Cypherpunk’s Manifesto. Приватність означає вибір розкриття даних; ранні програми оцінюють за документованою версією, не лише репутацією.
A Cypherpunk’s Manifesto підписав Eric Hughes 9 березня 1993 року. Це текст про приватність і створення систем, не специфікація кожного пізнішого продукту. [Eric Hughes — A Cypherpunk's Manifesto (1993)]
Текст 1993 року розділяє приватність і таємницю через вибіркове розкриття. Мета — зберегти вибір повідомлення особи, а не заборонити будь-яке розкриття. [Eric Hughes — A Cypherpunk's Manifesto (1993)]
У 1993 році Hughes наводить купівлю журналу за готівку. Особа може бути непотрібною для покупки; мінімізація даних не означає, що контрагент нічого не знає про угоду. [Eric Hughes — A Cypherpunk's Manifesto (1993)]
Маніфест 1993 року закликає писати й поширювати код. Доступність дозволяє перевірки й досліди, але не доводить проведений аудит або відсутність помилок. [Eric Hughes — A Cypherpunk's Manifesto (1993)]
Висновок 1993 року пов’язує поширену приватність із суспільною співпрацею. Сам механізм криптографії не доводить правильного впровадження та використання. [Eric Hughes — A Cypherpunk's Manifesto (1993)]
Допис 25 вересня 1992 року містить hopping remailer і тест повторного надсилання собі. Це дослід із заголовками та маршрутами, а не аудит операційної анонімності. [Eric Hughes — The hopping remailer is done (1992)]
У 1992 році Hughes прямо пише, що система сама не є безпечною. Шифрування й дешифрування до зміни заголовків — наступний проєкт; план не є властивістю оприлюдненої версії. [Eric Hughes — The hopping remailer is done (1992)]
Whitepaper Bitcoin 2008 року описує мережу під іменем Satoshi Nakamoto. Маніфест і робота Hughes є іншим внеском, самі не доводять авторство протоколу. [Satoshi Nakamoto — Bitcoin whitepaper]
Для повної картини прочитайте також Timothy May, Len Sassaman, A Cypherpunk's Manifesto, Приватність у Bitcoin. На цю статтю також посилаються A Cypherpunk's Manifesto, Timothy May, Len Sassaman.