Псевдонімність означає використання впізнаваного позначення замість справжнього імені. У Bitcoin таку роль можуть відігравати адреси й відкриті ключі. Транзакції публічні, а можливість установити їхніх учасників залежить також від інших доступних відомостей.
Анна веде блог під псевдонімом Полярна зірка. Читачі впізнають її дописи, але не обов’язково знають справжнє ім’я. Подібно може працювати адреса Bitcoin: люди впізнають платежі, пов’язані з певним позначенням, хоча паспортного імені в ньому немає. Це і є псевдонімність. Анна додає до блогу адресу для пожертв. Тепер читач може стежити за надходженнями на цю адресу. Якщо згодом Анна пов’яже блог зі своїм ім’ям, уже видима історія отримає новий контекст. Нікому не довелося зламувати шифрування. Нова інформація поєднала дві раніше відокремлені речі. Уже Bitcoin Whitepaper попереджає: розкриття одного зв’язку може допомогти розпізнати й інші транзакції. [1] [2]
Адреса Bitcoin підказує гаманцю, які умови витрачання встановити для нового виходу транзакції. Це не реєстрація людини й не номер посвідчення особи. Вихід містить суму й умови, за яких її можна витратити. Анна може користуватися багатьма адресами, а спільним гаманцем можуть керувати кілька людей. Приватний ключ — це секретні дані, за допомогою яких гаманець створює цифровий підпис для схвалення платежу. Public Key, тобто відкритий ключ, дає змогу перевіряти цифрові підписи, а не прізвище підписанта. Правильний підпис підтверджує використання відповідного приватного ключа. Сам собою він не відрізняє Анну від зберігача коштів чи злодія, який отримав цей ключ. Контроль над коштами та встановлення особи — різні питання. [4]
Якщо Анна використовує адресу з блогу ще й у робочих рахунках, вона сама пов’язує дві частини свого життя. Читачі бачать інші надходження на цю саму адресу, хоча можуть не знати, які з них є пожертвами, а які — оплатою клієнтів. Нова адреса отримання для кожного платежу обмежує такий прямий зв’язок. Звичайний гаманець може створювати багато адрес без відкриття іншого облікового запису й зазвичай охоплює їх однією резервною копією. Проте нова адреса не є новою особою з гарантованою анонімністю. Інші підказки можуть показати, що різні адреси використовує та сама людина. [2]
Припустімо, Анна купує bitcoin на біржі, яка перевірила її особу за процедурою KYC. Біржа знає її обліковий запис та адресу, вказану для виведення коштів. Саме виведення ще не доводить, що Анна контролює адресу призначення: вона могла надіслати гроші іншій людині. Проте біржа має конкретний зв’язок, невідомий випадковому читачеві блогу. Продавець зі свого боку знає замовлення та, можливо, адресу доставки. Ці дані не записуються автоматично в транзакцію Bitcoin і не стають загальнодоступними. Але вони можуть доповнити її публічний запис. Тому приватність завжди оцінюють щодо конкретного спостерігача й того, що йому насправді відомо. [2]
Bitcoin не списує й не зараховує гроші на рахунках, відкритих на ім’я людей. Платіж витрачає попередні невитрачені виходи, які називають UTXO, і створює нові. Їхні суми та зв’язки публічні. Спостерігач бачить реальні зв’язки між транзакціями, але часто лише припускає, які люди контролюють окремі частини. Це важлива різниця: публічна історія руху вартості не є готовим списком власників. Ім’я, що стало відомим пізніше, може допомогти переосмислити давні платежі. Видалення адреси з блогу не стирає старих транзакцій і не обов’язково прибирає збережені копії самого блогу. [1] [4]
Іноді гаманець платить, об’єднавши кілька UTXO, а надлишок повертає на власну адресу як решту, англійською change. Аналітик може припустити, що об’єднані входи належать одному власнику, і визначити ймовірний вихід із рештою. Так виникають групи адрес, які вважають пов’язаними. Це евристики: корисні припущення, а не докази особи. Наприклад, CoinJoin і PayJoin дають змогу кільком учасникам спільно створити транзакцію. Тому навіть переконлива карта адрес не доводить, що Анна контролює їх усі. Надійність такого висновку залежить від інших доказів. [6]
Анна хоче переглядати гаманець в іншому застосунку й експортує XPUB, розширений відкритий ключ. BIP 32 організовує ключі в гілки, подібно до дерева. З XPUB можна обчислювати інші відкриті ключі його гілки, але не пройти крок посиленого виведення: для нього потрібен приватний ключ. Маючи необхідні відомості про тип адрес, застосунок може відстежувати пов’язані платежі. Сам XPUB не дозволяє підписувати витрати, але може розкрити минулу й майбутню активність цієї гілки. Він не відкриває автоматично всі гаманці чи рахунки, створені з тієї самої резервної копії. Однак дає набагато ширший огляд, ніж одна адреса, передана клієнтові. [3]
Коли Анна шукає свою адресу у вебоглядачі блокчейна, його оператор може пов’язати запит з її IP-адресою, тобто даними про мережеве підключення, або з обліковим записом, у який вона увійшла. Подібну інформацію може отримувати сервер, через який гаманець завантажує історію. Ці службові дані відрізняються від публічного блокчейна, але іноді допомагають пов’язати його записи з людиною. Full Node — це комп’ютер із програмою, яка самостійно перевіряє транзакції та блоки Bitcoin за правилами мережі. Власний Full Node зменшує передавання таких запитів чужому серверу, якщо гаманець справді ним користується. Tor може обмежити розкриття IP-адреси, але не прибирає вже опублікованого зв’язку між блогом і платежем. [2]
Платіж через Lightning Network зазвичай не записується як окрема транзакція в публічному блокчейні. Це прибирає один видимий слід, але не означає, що ніхто нічого не знає про платіж. Вузол Lightning — це програма, що керує платіжними каналами: з’єднаннями, у яких дві сторони оновлюють розподіл внесених коштів. Вузол використовує відкритий ключ як свій ідентифікатор і може оголошувати мережі свої публічні канали. Запит на оплату BOLT 11 дозволяє визначити ідентифікатор вузла одержувача; він може також містити інші дані платежу та підказки щодо шляху до одержувача. Відправник, одержувач і використаний сервіс мають різні відомості. Публікація запиту може розкрити частину з них іншим людям, хоча сам платіж відбудеться поза основним ланцюгом. [5] [7]
Перш ніж опублікувати адресу чи надати застосунку доступ до історії, Анна може запитати себе: хто зможе пов’язати які відомості? Варто використовувати нові адреси для окремих платежів, знати, кому передається XPUB, і розуміти, звідки гаманець отримує дані. Жоден із цих кроків сам не обіцяє повної анонімності, а нове налаштування не стирає давніх зв’язків. Мета — менше розголошувати зайві відомості й знати про вже наявні зв’язки. Це практичніше, ніж сподіватися, що довгий рядок символів сам приховає людину. [2] [3]
Для повної картини прочитайте також Приватність у Bitcoin, Біткоїн-адреса, KYC, Address Clustering, Bitcoin, UTXO. На цю статтю також посилаються Приватність у Bitcoin, KYC, The Crypto Anarchist Manifesto, A Cypherpunk’s Manifesto.