Supply Elasticity

Повернімося до пекарні. Нас цікавить не тільки те, чи запропонує вона більше, а й масштаб реакції порівняно зі зміною ціни. Тому OpenStax використовує співвідношення відсоткових змін. Еластичність не має одиниці вимірювання: ми не ділимо булки безпосередньо на гривні. Це дозволяє порівнювати підприємства різного розміру. Нахил лінії на графіку натомість залежить і від одиниць на осях. Перехід від гривень до копійок на малюнку не змінить бажання пекаря пекти. [1]

У нашому прикладі ціна зростає з 10 до 12, а запропонована кількість — зі 100 до 130 виробів на день. OpenStax описує метод середньої точки: зміни ділять на середнє старого й нового значень. Отримуємо (30 / 115) / (2 / 11), тобто приблизно 1,43. Якщо взяти за базу початкові значення, вийде 1,5. Це не різні пекарні, а різні основи розрахунку. Назвіть метод і не змішуйте його результати з іншим підходом; перше число описує зазначений інтервал. [1]

У звичній моделі, де вища ціна не зменшує запропоновану кількість, OpenStax розрізняє значення понад 1, рівні 1 та нижчі за 1. Вище цієї межі кількість реагує у відсотках сильніше за ціну, на межі — однаково, нижче — слабше. Значення 0 означає, що кількість не реагує на зміну ціни. Таку слабшу реакцію називають нееластичною пропозицією; це не обов’язково означає повну відсутність реакції. А реакція протягом певного періоду ще не визначає, скільки одиниць узагалі може колись існувати. [1]

Сьогодні пекарня може використати запас тіста або подовжити зміну. Проте зазвичай не встигне запустити нову піч за післяобідні години. OpenStax пояснює, чому розширювати виробництво часто легше в довшому періоді. Тому показник еластичності потребує часового горизонту. Реакція протягом дня може відрізнятися від реакції після відкриття нового цеху. Більше часу все одно не доводить необмеженість пропозиції: важливі сировина, люди, обладнання та вигідність виробництва. [2]

Уявімо, що одночасно дорожчає борошно. Тоді пекар може запропонувати менше хліба навіть за тієї самої продажної ціни. OpenStax називає це зсувом кривої пропозиції: змінилися умови виробника. Це не те саме, що реакція на ціну хліба за незмінних інших умов. Тож дві спостережувані ціни й кількості самі не виокремлюють цінову еластичність. Спершу слід з’ясувати, чи не змінилися між спостереженнями витрати, технологія або попит. [3]

Bitcoin працює за іншими правилами, ніж пекарня. Hashrate — це швидкість майнінгових обчислень. Складність визначає, скільки обчислень у середньому потрібно для знаходження блоку. Зростання hashrate може тимчасово прискорити появу блоків; Bitcoin Developer Guide описує коригування складності після 2016 блоків у відповідь на темп роботи. Вища hashrate сама не дозволяє збільшити кількість нових монет у кожному блоці. Графік емісії, тобто створення нових монет, прив’язаний до висоти блоків — їхнього положення в ланцюгу, а не до ринкової ціни. Тому слід розрізняти обчислювальну потужність, кількість блоків і календарний час. [5]

Bitcoin.org розглядає обмежене створення біткоїнів (BTC) та дію ринкових попиту й пропозиції. Правило 21 Million обмежує загальну емісію, а не рішення нинішніх власників. Хтось за вищої ціни продасть частину заощаджень, а хтось залишить їх у гаманці. В обох випадках ідеться про наявні монети. Загальна кількість BTC не дорівнює кількості, реально доступній для продажу. Фіксовані правила емісії не означають, що продавці запропонують однакову кількість за будь-якої ціни. [4]

Supply Elasticity допомагає обміркувати реакцію пропозиції в певній ситуації. Demand Elasticity розглядає інший бік: як на ціну реагує кількість, яку хочуть купити покупці. OpenStax показує, що ринковий результат формується їхньою взаємодією. Окремий коефіцієнт тому не визначає майбутньої ціни й не гарантує прибутку. Змістовний висновок називає ринок, період, метод і припущення. Для Bitcoin він також уточнює, чи описує емісію, чи готовність власників продавати. [2]