Bit Gold

Звичайний файл можна надіслати іншій людині й залишити собі копію. Для фотографії це не проблема. Для грошей це означало б можливість знову й знову витрачати ту саму суму. Тому Нік Сабо не шукав файл, який якимось дивом неможливо скопіювати. Він хотів поєднати витратне створення цифрового об’єкта з публічним записом про власника, який можна перевірити. Назва Bit Gold нагадує про золото через складність його отримання. Вона не означає запас металу в сейфі, під який хтось випускає цифрові розписки. [1] [2] [7]

Відправною точкою мало бути публічне завдання: послідовність бітів, тобто нулів і одиниць, на основі якої комп’ютер шукає результат, що відповідає заданим умовам. Пошук потребує багатьох обчислень, а перевірити готовий розв’язок іншим учасникам простіше. Цей принцип називається Proof of Work — доказ виконаної обчислювальної роботи. Сабо хотів, щоб обчислювальну складність створення кожної нової одиниці Bit Gold можна було перевірити. Саме по собі це ще не створює гроші. Потрібно визначити, коли виник результат, кому він належить і як передати право власності. [1] [2]

Остання створена одиниця мала задавати вихідні дані для наступних обчислень. Так результати утворювали б пов’язану історію, а не набір незалежних задач. Уявіть процес, у якому наступний крок залежить від завершеного попереднього. Цей зв’язок важливий для розуміння пропозиції, але його не можна ототожнювати з готовим ланцюгом блоків Bitcoin, тобто пов’язаних між собою груп транзакцій. Саме лише поєднання результатів ще не пояснює, як уся мережа дійде згоди за наявності суперечливих записів або нечесних учасників. [1] [2] [6]

Ще однією частиною були часові позначки — підтвердження того, що певні дані існували не пізніше зазначеного моменту. Пропозиція передбачала кілька незалежних служб часу, щоб користувачеві не доводилося покладатися на одного хранителя годинника й записів. Позначка супроводжувала б доказ роботи під час публікації. Чому час важливий? На майбутньому обладнанні ті самі обчислення можуть стати значно дешевшими. Тож для оцінки рідкісності результату потрібно знати й час його отримання. Сама позначка не визначає ринкову ціну й не підтверджує всіх тверджень про результат. [1] [4]

Завдання й результат із часовою позначкою мали потрапляти до реєстру власності. Уявіть публічний список, у якому кожній одиниці відповідає відкритий ключ. За допомогою цих даних інші можуть перевірити підпис розпорядження. Відповідний приватний ключ, яким створюють підпис, власник тримає в таємниці. Список підтримував би не один сервер, а кілька серверів, що співпрацюють. Сабо посилався на методи, стійкі до візантійських відмов: ситуацій, коли комп’ютери не просто виходять із ладу, а навмисно надсилають неправдиві повідомлення. Така стійкість діє за певних умов. Розподіл бази між багатьма машинами сам собою не гарантує безпеки, якщо зловмисник контролює достатньо велику їх частину. [1] [8]

Якби Аліса передавала свою одиницю Петрові, вирішальним був би підписаний запис про передачу в реєстрі. Програма обчислює цифровий підпис із розпорядження та приватного ключа. Завдяки йому інші можуть перевірити, що передачу підписав власник цього ключа. Петро перевіряв би послідовність попередніх передач і те, чи останнє право справді переходить до нього. Повторювати початкові витратні обчислення заради кожного платежу не потрібно було б. Водночас публічні дані міг би копіювати будь-хто. Копія не робить людину власником, як фотографія документа сама не змінює ім’я в реєстрі. Головне — згода щодо того, яка передача є дійсною. [1] [8]

Від звичайної валюти очікують взаємозамінності однакових одиниць: одну чеську крону приймають так само, як іншу. У Bit Gold тут виникала складність. Обчислення в різні періоди й на різному обладнанні могли коштувати неоднаково. Хтось міг розробити набагато краще обладнання й швидко створити багато нових одиниць. Тому Сабо запропонував ринкову оцінку та об’єднання одиниць різної вартості в набори зі схожою загальною вартістю. Потім ці набори мали ділитися на звичні платіжні одиниці. Це складніше, ніж просто порахувати результати або довжину їхнього запису. [3] [9]

Тут корисно ненадовго відкласти техніку. Значні витрати праці ще не означають, що хтось захоче купити результат або що його ціна не коливатиметься. Bit Gold мало зробити пропозицію та історію створення публічно перевірними; попит від цього автоматично не виникав. У тексті Bit gold markets Сабо пояснював, чому, на його думку, ринок зможе оцінювати окремі одиниці й створити з них придатну для використання валюту. Це очікування було частиною пропозиції, а не результатом багаторічного функціонування такої валюти. Рідкісність, прийнятність для платежів і стабільність ціни — різні питання. [3] [9]

20 липня 2010 року Сатоші Накамото написав на форумі, що Bitcoin втілює ідеї b-money Вей Дая та Bitgold Сабо. Це задокументоване визнання попередників, а не твердження, що обидві пропозиції вже містили готовий Bitcoin. У 2011 році Сабо прямо описав слабкості власного задуму й відмінності від Bitcoin. Він згадав стійкість до захоплення учасників, які голосують, і зміну складності обчислень. Bitcoin не спирається на просте голосування за кількістю комп’ютерів: обираючи між дійсними ланцюгами, він використовує накопичену роботу. Отже, подібні складові можуть утворювати різні системи. [5] [6] [7]

Сприймайте Bit Gold як продуману пропозицію, що передувала Bitcoin. Це не була ранніша запущена версія Bitcoin чи сучасний однойменний токен. У ній не було ліміту Bitcoin у 21 мільйон або його готового механізму створення та перевірки блоків. Водночас неправильно казати, що всі споріднені ідеї залишилися на папері: Гел Фінні справді реалізував свою відмінну систему RPOW (Reusable Proofs of Work) для передачі доказів обчислювальної роботи. Початківцеві Bit Gold насамперед допомагає розрізнити три завдання: як створити цифровий об’єкт, як довести право власності та як різним людям погодити зміну власника. Bitcoin мав поєднати ці частини в дієву мережу. [1] [6] [7]