Мартті Малмі, відомий як Sirius, — ранній учасник розробки Bitcoin. Він допомагав із програмою та bitcoin.org, але керування сайтом не давало йому влади над користувачами мережі.
Нова програма може містити цікаву ідею, але відвідувачу її сайту треба зрозуміти, що завантажити, як це запустити й навіщо взагалі пробувати. Із цим допомагав Мартті Малмі, відомий як Sirius. На своєму сайті він зазначає, що працював над Bitcoin у 2009–2011 роках. Це ретроспективна розповідь; окремі внески можна також простежити за тогочасними листами й оголошеннями. Його роль важлива не лише через знайомство із Сатоші, а й завдяки роботі, яка допомогла іншим долучитися до проєкту. [1]
У листі від 2 травня 2009 року Satoshi Nakamoto пише, що насамперед потребує допомоги з текстами для сайту. Він пропонує зібрати попередні пояснення в FAQ — відповіді на поширені запитання. 3 травня Малмі погоджується: сайт і FAQ — саме те, з чим він може допомогти. Цей обмін добре показує початки Bitcoin. Оприлюднити код було недостатньо. Хтось мав відповісти й новачку, який щойно почув про систему та ще не знав, про що запитувати. [2]
У тому самому листі від 3 травня 2009 року Малмі пропонує захистити приватні ключі паролем і поліпшити можливості збереження та резервного копіювання гаманця. Приватний ключ — це секрет, що дозволяє підписати витрачання біткоїнів; його викрадення може означати втрату грошей. Сатоші вважає захист важливим, але описує його як роботу, яку досі відкладав. Листи показують їхні міркування про безпеку. Вони не доводять, що оприлюднена тоді версія гаманця вже мала шифрування. Пропозиція та доступна функція — різні речі. [2]
Конкретніші свідчення містить оголошення версії 0.2 від 17 грудня 2009 року. У ньому Martti Malmi зазначений як автор згортання програми до області сповіщень, автоматичного запуску разом із комп’ютером, поліпшень налаштувань, інсталятора Windows і роботи над підтримкою Linux. Згадано тестування в Ubuntu. Це не перелік гучних відкриттів, а зміни, що могли полегшити щоденне використання. Увесь випуск також не слід приписувати одній людині: оголошення розрізняє внески кількох учасників. [3]
Оголошення версії 0.2 за 2009 рік також дякує учаснику під псевдонімом New Liberty Standard за допомогу з тестуванням Linux. Satoshi Nakamoto перелічує власні зміни, зокрема використання кількох процесорів для майнінгу та з’єднання через мережевого посередника, або проксі. Поруч бачимо розробку, роботу над інтерфейсом і перевірку програми на чужому комп’ютері. Тестування — це не лише остаточне схвалення. Воно допомагає перейти від програми, яка працює в автора, до програми, якою можуть користуватися інші. [3]
Bitcoin.org повідомляє, що спочатку домен зареєстрували й мали у власності Сатоші Накамото та Мартті Малмі. Домен — це адреса сайту; його адміністратор може вирішувати, що на ньому публікувати. Це інше повноваження, ніж визначати правила мережі Bitcoin. Розробник може запропонувати нову програму, але не змусити користувачів змінити правила: вони обирають, яке програмне забезпечення й правила застосовувати. Контроль над відомим сайтом сам собою не дає права наказувати мережі змінюватися. Bitcoin.org також прямо зазначає, що не є офіційним сайтом, який говорить від імені всього Bitcoin. [4]
Малмі опублікував листування із Сатоші у зв’язку із судовим провадженням у Великій Британії у 2024 році. Уже на початку він попереджає про неповноту збірки: збережені повідомлення походять із його університетської адреси. На початку 2011 року він перейшов на іншу адресу й не має резервних копій пізніших листів. Тож архів дає цінний погляд на співпрацю, але не є повним щоденником проєкту. Відсутність повідомлення не доводить, що події не було: можливо, про неї просто немає згадки в цій збереженій частині листування. [2]
Листи за 2009–2011 роки показують робочі стосунки: хтось пропонує зміну, інший відповідає, разом вони обговорюють сайт або програму. Це цікаво саме по собі, без перетворення кожного колеги на розгадку таємниці. Листування з людиною під ім’ям Satoshi Nakamoto не доводить володіння її приватними ключами чи знання її справжньої особи. Історія Малмі має власну цінність: відкритий проєкт зростає також завдяки поясненням, підтримці й невеликим поліпшенням, яких відвідувач часто навіть не помічає. [2]
Для повної картини прочитайте також Len Sassaman, Laszlo Hanyecz, Satoshi Nakamoto. На цю статтю також посилаються Len Sassaman, Laszlo Hanyecz.