Laszlo Hanyecz — ранній учасник розвитку Bitcoin. Публічно задокументована купівля піци показала практичне застосування біткоїнів; обговорення розробників свідчать також про його роботу над збірками програми й швидкістю майнінгових обчислень.
18 травня 2010 року користувач форуму laszlo запропонував 10 000 BTC за дві великі піци. Він хотів не просто надіслати монети на іншу адресу, а знайти когось, хто організує доставку їжі додому. Для нових грошей така зустріч важлива: їхній власник чогось потребує, а інша людина погоджується прийняти монети. Однак публікація пропозиції ще не означала завершення угоди. Треба було знайти того, хто погодиться на обмін. [1]
22 травня 2010 року laszlo повідомив, що обмін відбувся, і подякував користувачеві jercos. Тепер маємо повідомлення про завершену угоду, а не лише бажання. Різниця в кілька днів пояснює, чому дата пропозиції відрізняється від дати відомої купівлі. Історія документує раннє використання біткоїнів для отримання товару. Вона не доводить, що це була найперша біткоїн-транзакція взагалі: переказати монети та купити річ — різні дії. [1]
Початкова пропозиція 2010 року дозволяла іншій людині спекти піцу або замовити доставку. Достатньо розділити два зв’язки: Ласло передає BTC тому, хто організує їжу, а ця людина може заплатити піцерії іншим способом. Отже, запис не доводить, що сама піцерія прийняла BTC. Купівля через посередника все одно є реальним використанням грошей, але не свідчить про їх безпосереднє приймання магазином. [1]
Спокусливо помножити 10 000 BTC на пізнішу ціну й уявити, що міг би купити Ласло. Проте отримаємо гіпотетичну вартість монет, якби він їх зберіг, а не ціну їжі у 2010 році. Подібний перерахунок заднім числом можливий майже для будь-якої давньої оплати активом, ціна якого змінилася. Щоб зрозуміти подію, корисніше запитати, чого вдалося досягти тоді: хтось погодився прийняти цифрові гроші за те, що хотів отримати їхній власник. [1]
У червні 2010 року laszlo написав, що пропозиція діє, доки він має кошти. У серпні він її призупинив, пояснивши, що вже не може генерувати стільки монет, як раніше. Це було рішення людини з обмеженими ресурсами, а не обіцянка фіксованого курсу для всього Bitcoin. Зацікавленість інших та зміна обставин впливають на те, що людина готова запропонувати. Ця деталь також робить історію звичайним обміном, а не оповіддю про нескінченний запас дешевих монет. [1]
Ласло присутній також у записах розробників. 4 липня 2010 року він опублікував збірку версії 0.3 для Mac OS, яка вимагала процесора Intel і системи 10.5; 10.4 не підтримувалася. Сатоші попросив інших її протестувати. Збірка — це програма, підготовлена з вихідного коду для запуску на певному комп’ютері. Її створення усуває практичну перешкоду: цікавий проєкт складно випробувати, якщо програма не працює на вашому пристрої. Історичний пакет не є рекомендацією встановлювати його на сучасний комп’ютер. [2]
У червневому обговоренні 2010 року Сатоші приписав Ласло виявлення оптимізації та описав хешування приблизно на 20% швидше, ніж у версії 0.2.0. Майнінг повторює обчислення в пошуку блоку, що відповідає умові мережі; швидше хешування дає більше спроб за той самий час. Але зазначений результат не універсальний для кожного комп’ютера. Сама швидкість також не визначає заробіток: важливі інші майнери, складність і витрати. Історичне число описує конкретне поліпшення програми. [2]
В обговоренні жовтня 2010 року процитовано повідомлення m0mchil: обчислювальне ядро його майнера OpenCL використовувало попередню роботу laszlo. OpenCL дозволяє доручати обчислення різним процесорам, зокрема графічним чипам, відомим як GPU. Майнер — програма, що виконує майнінгові обчислення, а ядро тут означає її обчислювальну частину. Запис свідчить про продовження роботи, а не про одноосібне авторство Ласло щодо всіх GPU-майнерів. Поруч із відомою вечерею бачимо інший внесок: код, який могли розвивати інші. [3]
Для повної картини прочитайте також Martti Malmi, Gavin Andresen, Satoshi Nakamoto. На цю статтю також посилаються Bitcoin Pizza Day, Martti Malmi, Gavin Andresen, Bitcoin Pizza Day Prague.