Правила консенсусу біткойна визначають, які транзакції, блоки та ланцюжки вузол прийматиме як дійсні. Вони включають підписи та сценарій, заборону подвійних витрат, блок доказів роботи, емісію та вибір дійсного ланцюжка з найбільшою сукупною роботою; це не опитування чи список, яким керує одна влада.
Правило приймає або відхиляє історію кандидатів. Хешрейт, ринкова ціна, корпоративна підтримка або більшість соціальних мереж не можуть змінити недійсний блок на дійсний для вузла.
Майнери ранжують транзакції та розширюють ланцюжок, але їхні результати перевіряються повними вузлами. Розробники публікують програмне забезпечення, але користувачі вирішують, чи запускати його. Економічні актори впливають на координацію, але ніхто не має автоматичного права вето.
Консенсус визначає дійсність блоку. Політики Mempool і relay визначають, що певний вузол зберігає або поширює перед фіксацією; транзакція, відхилена політикою, може залишатися консенсуально дійсною після включення до блоку.
М'який форк звужує набір дійсних станів, хард форк дозволяє те, що старі правила забороняють. Механізми активації допомагають у координації, але впровадження в кінцевому рахунку залежить від програмного забезпечення, яке користувачі запускають добровільно.
Валідація означає отримувати блоки та перевіряти їх відповідно до власних правил, не довіряючи провіднику чи майнеру. Різні реалізації повинні отримувати однаковий результат, тому граничні умови та тести на сумісність є критичними.
Консенсус визначає валідність; політики ретрансляції та mempool визначають локальне поширення перед фіксацією.
Для повної картини прочитайте також Full Node, Soft Fork, Proof of Work, Bitcoin Core. На цю статтю також посилаються Ліміт 21 мільйон, Soft Fork, Hard Fork, BIP (Bitcoin Improvement Proposal).