Це окремі мережеві шляхи для зв’язку Bitcoin node: Tor використовує SOCKS proxy та onion services, I2P — тунелі через інтерфейс SAM, а CJDNS — зашифрований IPv6 overlay; ці механізми не змінюють transactions, blockchain або consensus і самі по собі не гарантують анонімність користувача.
Мережа анонімізації захищає транспорт між nodes, а не вміст Bitcoin transaction. Вона може приховати звичайну IP-адресу від іншої сторони або ускладнити спостереження за шляхом, але публічні суми, зв’язки адрес, timing і on-chain heuristics лишаються окремими проблемами. [5]
Bitcoin Core може спрямовувати вихідні з’єднання через Tor SOCKS proxy і створювати Tor v3 onion service для вхідних з’єднань. Починаючи з версії 22.0 він ігнорує Tor v2 адреси; помилкова конфігурація може дозволити DNS або clearnet трафіку обійти задуманий шлях, тому важливе поєднання -proxy, -onion, -onlynet, -bind і firewall. [1]
I2P-з’єднання використовують зовнішній I2P router з інтерфейсом SAM, зазвичай на 127.0.0.1:7656. Bitcoin Core підтримує I2P від версії 22.0 і за замовчуванням створює постійну I2P-адресу та ключ, коли приймає з’єднання; з -i2pacceptincoming=0 він використовує тимчасову адресу для кожного вихідного з’єднання, хоча I2P-протилежна сторона бачить адресу ініціатора. [2]
CJDNS — це зашифрований IPv6 overlay з адресами fc00::/8 і routing на основі public keys. Bitcoin Core підтримує його від версії 23.0 через -cjdnsreachable; документація прямо попереджає, що CJDNS не приховує від проміжних routers відправника й одержувача та що за малої кількості peers не варто покладатися лише на нього. [3]
BIP 155 запровадив повідомлення sendaddrv2 і addrv2 зі змінною довжиною адреси та окремими network IDs для Tor v3, I2P і CJDNS. Node може зберігати й поширювати ці endpoints; саме оголошення адреси не доводить, що node використовує цю мережу або провів через неї конкретний трафік. [4]
Одночасне використання кількох мереж може підвищити доступність і ускладнити eclipse або partition attack, бо node має різні шляхи до peers. Та сама конфігурація може пов’язати нібито окремі identities: противник може зіставити uptime, поведінку, спільно оголошені адреси або трафік у clearnet і overlay network. [1]
Tor, I2P і CJDNS мають різні компроміси щодо latency, кількості доступних peers, видимості endpoint і стійкості до Sybil attack. Режим onlynet може обмежити витік в іншу мережу, але менший набір peers може сповільнити синхронізацію та збільшити залежність від кількох nodes; жоден варіант не виправляє wallet-помилки чи blockchain analysis. [3]
Перевірка має охоплювати реальні sockets і стан node: getnetworkinfo, -netinfo, -addrinfo та getpeerinfo показують локальні адреси, кількість відомих endpoints і конкретні connections. Окрім конфігурації Bitcoin Core, треба перевірити активний Tor або I2P router, CJDNS interface, DNS path, binds, firewall і чи справді вхідний та вихідний трафік використовує задуману мережу. [2]
Для повної картини прочитайте також Приватність у Bitcoin, Full Node, Bitcoin Core, Dandelion++, Транзакція, Lightning Routing. На цю статтю також посилаються Paralelní Polis, Reusable Proofs of Work, Mix Network, Sybil Attack.
01Чи робить Tor Bitcoin transaction анонімною?+
Ні. Tor може приховати мережевий шлях або звичайну IP-адресу node, але transaction усе одно публічно записується в blockchain. Coin selection, повторне використання адрес, суми, timing і зв’язок з exchange можуть ідентифікувати користувача навіть за правильної роботи Tor.
02Яка мережа анонімізації найкраща для Bitcoin?+
Без threat model немає єдиної відповіді. Tor має найширшу підтримку, I2P пропонує іншу внутрішню мережу, а CJDNS — швидкий зашифрований overlay, який не приховує endpoints так само. Важливіші перевірена конфігурація, кількість незалежних peers і обмеження кореляції identities.